ГОЛОВНА

Повідомлення для інформування громадськості

Головне управління ДПС у Чернівецькій області

16:41 14.07.2026

Які вакансії сьогодні є найбільш оплачуваними на Буковині

До 100 тисяч гривень на місяць:

13:11 09.07.2026

Навчання із страхувальниками на тему: «Електронна трудова книжка»

Запрошуємо до навчання страхувальників! 14 липня 2026 року о 14-00 год. в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відбудеться онлайн навчання із страхувальниками на тему: «Електронна трудова книжка». Відеозустріч буде проводитися на відеоплатформі ZOOM. Під час заходу фахівці пенсійної служби краю нададуть детальні консультації та відповіді на питання слухачів. Реєстрація учасників відбуватиметься в день проведення навчання з 13.45 до 14.00 год.за посиланням: https://surl.li/bdsqtc Ідентифікатор конференції: 980 416 9738 Код доступу: 123456 Долучайтеся до навчання!

13:08 09.07.2026

ОЧОЛЬ ПОВСТАННЯ МАШИН

До уваги жителів громади!

09:24 09.07.2026

ОЧОЛЬ ПОВСТАННЯ МАШИН

09:22 09.07.2026

За результатами проведення управлінням Державної служби якості освіти у Чернівецькій області планового інституційного аудиту-висновок та рекомендації

ВИСНОВОК про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами проведення управлінням Державної служби якості освіти у Чернівецькій області планового інституційного аудиту Заклад освіти: ТЕРЕБЛЕЧЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1 ТЕРЕБЛЕЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (ТЕРЕБЛЕЧЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №1) Юридична адреса: Україна, 60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тереблече, вул. Головна, будинок 11 https://trb1.licey.org.ua/, tereblecheschoolintern@ukr.net тел: 0373434372, 380955032345 НІМІДЖАН АУРЕЛЬЯН ОКТАВЯНОВИЧ (найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, телефон / П.І.Б. керівника) Ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 2 1 4 2 4 1 0 6 Засновник юридичної особи Тереблеченська сільська рада Ідентифікаційний код засновника юридичної особи за ЄДРПОУ 0 4 4 1 8 4 2 3 Юридична адреса Поштовий індекс 6 0 4 3 5 Чернівецька обл., Чернівецький р-н Телефон 095 928 81 50 село Тереблече, вулиця Головна, будинок 10-А Факс – (область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу) E-mail sil_radatereblece@ ukr.net Фактичне місцезнаходження (область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку) Поштовий індекс 6 0 4 3 5 Телефон 095 928 81 50 Факс – Е-mail sil_radatereblece@ ukr.net Прізвище, ім’я, по батькові керівника закладу освіти Німіджан Аурельян Октавянович Строки проведення інституційного аудиту 02.06.2026- 08.06.2026 Розпорядчий документ, на виконання якого проводився інституційний аудит Наказ №03-05/32 від 22.05.2026 Реєстраційний номер акта, складеного за результатами проведення інституційного аудиту № 03-05/32-18/1 Загальна кількість працівників на день перевірки 47 З них педагогічних працівників 25 Загальна кількість здобувачів освіти на день перевірки 173 Висновок Сторінка 2 Особи, які беруть участь у проведенні інституційного аудиту: САБУРА Ірина Богданівна – директор Опорного закладу Старожадівський ліцей Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (за згодою); КОЗМАЧУК Наталія Михайлівна – вчитель початкових класів Боянського ліцею №1 Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (за згодою); ЩЕРБАНЬ Оксана Дмитрівна – вчитель української мови та літератури Комунального закладу «Кам’янський ліцей Кам’янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області»( за згодою); БАСАРАБА Лариса Василівна – директор Чернівецької гімназії №4 Чернівецької міської ради Чернівецької області (за згодою). Посадові особи органу державного нагляду (контролю): ЧЕРКЕЗ Інна Богданівна – заступник начальника відділу інституційного аудиту та позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області (голова); КУСЯК Олеся Василівна – головний спеціаліст відділу інституційного аудиту та позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області; ТИРОН Оксана Олександрівна – головний спеціаліст відділу інституційного аудиту та позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області. Керівник суб’єкта господарювання або уповноважена ним особа: директор НІМІДЖАН Аурельян Октавянович (найменування посади, прізвище, ім’я та по батькові) треті особи: __________________________________________________________________________ (найменування посади, прізвище, ім’я та по батькові) Загальна характеристика закладу освіти Тереблеченський ліцей №1 Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі – ліцей) забезпечує загальну середню освіту на трьох рівнях – початкової, базової та профільної середньої освіти. Мова навчання закладу – українська. Заклад освіти розташований у сільській місцевості, користується одним навчальним корпусом. До ліцею організовано довезення чотирьох дітей шкільним автобусом, який закріплений за іншим закладом освіти цієї громади. Загальна проєктна потужність опорного ліцею – 450 осіб. У 2023/2024 н.р. навчалися 194 учні, у 2024/2025 н.р. – 169 учнів, у 2025/2026 н.р. навчаються 173 учні. Середня наповнюваність класів у 2025/2026 н.р. становить 14 учнів. Згідно з документами, у ліцеї учні навчаються лише за інституційною формою навчання (очно) у дві зміни у зв’язку із відсутністю достатньої кількості місць в укритті. У 2025/2026 н.р. в опорному ліцеї функціонує 12 класів. Профіль навчання – математика, українська мова і література. Заклад користується одним найпростішим укриттям. Джерела інформації для формування висновків: 1. Опитувальний аркуш керівника. 2. Інтерв’ю з керівником. 3. Інтерв’ю із заступниками (3). 4. Спостереження за освітнім середовищем. Висновок Сторінка 3 5. Спостереження за проведенням навчальних занять (кількість проведених експертною групою спостережень занять: (31) 6. Анкетування учнів (кількість респондентів: 42) 7. Анкетування педагогічних працівників (кількість респондентів: 19) 8. Анкетування батьків (кількість респондентів: 90) 9. Вивчення документації (для оцінювання) За результатами оцінювання освітніх і управлінських процесів Тереблеченського ліцею №1 Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області та внутрішньої системи забезпечення якості освіти визначено: За напрямом 1 : Система освітнього середовища Вимога/правило Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами 1.1. Забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці Тереблеченський ліцей №1 розміщено у парковій зоні, загальна площа якої становить 18 га. На території розміщено триповерховий навчальний корпус, а також кілька будівель (господарські, їдальня, гуртожиток), які залишилися після реорганізації інтернату; окремі з них перебувають в аварійному стані і підлягають знесенню. На території ліцею виявлено монументальну споруду, яка візуально є символом радянської мілітарної символіки. Територія навколо навчального корпусу огороджена частково, доступна для сторонніх осіб та несанкціонованого заїзду транспорту, позаду будівлі – необгороджена парковка автомобілів працівників закладу освіти. До навчального корпусу допускаються лише учасники освітнього процесу. Налагоджено чергування вчителів та технічного персоналу, визначено відповідний графік. У закладі ведеться зовнішнє та внутрішнє відеоспостереження. У ліцеї відсутня автоматична протипожежна система. Однак встановлено охоронну сигналізацію, тривожну кнопку. Територія навколо закладу освітлюється у вечірній і нічний час. Подвір’я перед будівлею ліцею викладено бруківкою, позаду – ґрунтове покриття. Територія озеленена, наявні квітники, відсутні колючі насадження чи рослини з отруйними властивостями. На території закладу освіти наявне футбольне поле з природним покриттям (рівне, зі скошеною травою), а також спортивне обладнання: металеві конструкції, баскетбольні стійки, волейбольна сітка, футбольні ворота. Однак спортивне обладнання застаріле та потребує оновлення. У Тереблеченському ліцеї №1 відсутні тіньові навіси (альтанки) для учнів початкової школи. Водночас на подвір’ї ліцею обладнано місця для відпочинку (лавки), спільні для різних вікових груп учнів. У ліцеї частково забезпечено безбар’єрний доступ до будівель: широкий проїзд на територію закладу та вхід без порогу. Покриття ґанку будівлі ліцею неслизьке, рельєфне маркування на сходах відсутнє. Однак доступ маломобільних груп населення до приміщення закладу неможливий, оскільки відсутній пандус. Крім того, відсутня можливість безперешкодного пересування між поверхами для людей з обмеженими можливостями. Відсутнє контрастне, рельєфне маркування на стінах, підлозі та на першій і останній сходинці маршруту в приміщенні ліцею. Висновок Сторінка 4 У Тереблеченському ліцеї №1 не візуалізовано призначення багатьох приміщень, вказівники шляхів евакуації та запасних виходів наявні тільки біля центрального та запасного виходів. Лише у вестибюлі першого поверху облаштовано відпочинкові зони для здобувачів освіти. Коридори другого і третього поверхів потребують суттєвого ремонту. Класні кімнати для учнів 1-4 класів не відокремлені від навчальних приміщень для учнів 5-11 класів. У закладі частково запроваджена кабінетна система. Загалом задоволені облаштуванням території закладу освіти 95% учнів та 92% батьків. Заклад використовує як споруду цивільного захисту найпростіше укриття, розташоване в сусідньому приміщенні. Місткість захисної споруди не відповідає кількості учнів та працівників закладу освіти. Згідно з рішенням педагогічної ради та наказом директора, у зв’язку з недостатньою кількістю місць в укритті ліцей навчається у дві зміни, проте, за спостереженнями, всі учні навчаються в одну зміну. Під час аудиту не траплялися надзвичайні ситуації (повітряні тривоги), відповідно не було можливості простежити, як здійснюються евакуація учнів під час їх настання. В укритті наявні місця для сидіння та парти. Встановлено біотуалет, проте він не відокремлений (відсутні перегородки або двері). Відсутні ємності з питною та технічною водою, засоби надання медичної допомоги, контейнери з продуктами харчування, первинні засоби пожежогасіння, система вентиляції, водопостачання, альтернативні засоби електроживлення, доступ до мережі Інтернет. Не забезпечено доступ для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. За результатами опитування, 84% батьків та 90% учнів вважають, що стан укриття відповідає вимогам безпеки та гігієни. У закладі дотримуються повітряно-теплового режиму навчальних приміщень, постійно здійснюється провітрювання під час перерв. У переважній більшості навчальних кабінетів забезпечено належне освітлення, однак у деяких кабінетах лампи потребують заміни. Загалом 81% учнів та 84% батьків цілком задоволені температурним режимом ліцею. У Тереблеченському ліцеї №1 не забезпечено питний режим. Санітарні вузли облаштовано окремо для хлопців та дівчат на першому поверсі, на другому — окремо для дівчат, педагогічних працівників та персоналу, на третьому — вбиральні відсутні. Відсутнє розмежування вбиралень для учнів початкової школи та базової і профільної. Санітарні вузли не забезпечені туалетним папером, милом, у кабінках відсутні дверцята, проте є можливість замкнути загальні двері. У вбиральнях та коридорах облаштовано умивальники із холодною та гарячою проточною водою, електросушарки для рук. На третьому поверсі є приміщення колишніх санітарних вузлів, які після капітального ремонт можна використовувати за призначенням, зокрема для учнів базової та профільної школи. Про стан туалетів свідчать результати опитування учнів та батьків: загалом задоволені їх чистотою та облаштуванням 80% батьків та 64% учні. У закладі підтримується належний санітарний стан: здійснюється регулярне вологе прибирання (коридорів — під час уроків, навчальних приміщень і спортивного залу — після занять), а також провітрювання класів під час перерв. Загалом задоволені облаштуванням та чистотою Висновок Сторінка 5 навчальних кабінетів 88% учнів та 93% батьків. Загалом 95% учнів та стільки ж батьків задоволені чистотою та облаштуванням спортивної зали. Отже, у закладі освіти повітряно-тепловий режим, прибирання загалом відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, облаштування туалетних кімнат потребує вдосконалення. Для забезпечення освітнього процесу в ліцеї, згідно з наказом про мережу класів, сформовано 12 класів, у яких здобувають освіту 173 учні. Проєктна потужність закладу становить 450 учнів. Наповнюваність класів не перевищує норми. У закладі не навчаються учні з особливими освітніми потребами. У розкладі навчальних занять відображено поділ класів на групи при вивченні інформатики, проте не відображено місце проведення навчальних занять з урахуванням специфіки предмета для учнів 5-11 класів. Розклад розміщено на інформаційному стенді у вестибюлі ліцею. Усі приміщення використовуються в освітньому процесі. У ліцеї не організовано кабінетної системи, за кожним класом закріплено навчальний кабінет. Навчальні класи початкової школи не відділені від базової та профільної: по два класи розміщено на першому та другому поверхах. У закладі відсутній гардероб, однак у навчальних кабінетах облаштовано шафи для зберігання особистих речей учнів. У ліцеї наявний методичний кабінет, у якому облаштовано робочі місця для педагогів, а також окремо кабінет заступників директора, психолога, соціального педагога. У ліцеї достатньо приміщень для забезпечення освітнього процесу та реалізації освітньої програми. Загалом заклад освіти потребує оснащення навчальних приміщень відповідним обладнанням (зокрема базова та профільна школа), необхідним для реалізації освітньої програми, зокрема демонстраційним. У закладі наявні кабінети біології, математики, іноземної мови, української мови та літератури, історії, інформатики, чотири класні кімнати для початкової школи, дві майстерні, актовий та спортивний зали, бібліотека, кабінет сестри медичної. Водночас у закладі відсутні STEM-лабораторія, кабінети фізики, хімії та географії. Не облаштовано роздягальні у спортивному залі (учні переодягаються у навчальних кабінетах). Усі навчальні приміщення ліцею забезпечено доступом до мережі Інтернет (дротовим та бездротовим). Водночас навчальні приміщення початкової школи обладнані відповідно до вимог НУШ, кабінети базової та профільної школи обладнані частково та потребують оновлення. Майстерні трудового навчання мають сучасне обладнання для обробки деревини (12 станків та електричні інструменти), сучасні швейні машинки, отримані завдяки участі у грантовому проєкті. Більшість кабінетів загалом обладнано засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми, водночас комп’ютерна техніка є застарілою та потребує оновлення. Тереблеченський ліцей потребує суттєвого поповнення демонстраційним обладнанням, а також, за словами директора, ноутбуками, мультимедійними дошками, ПК для кабінету інформатики. Отже, загалом заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями, проте деякі потребують оновлення матеріальнотехнічного забезпечення. Висновок Сторінка 6 Вивчення документації, результати спостережень за освітнім середовищем та навчальними заняттями засвідчують, що в закладі освіти організовано роботу з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу. У ліцеї проводять навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Наявні інструкції з охорони праці, посвідчення про перевірку знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності в адміністрації закладу освіти. Вступні, первинні, повторні та цільові інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності проводяться з учнями та працівниками. Водночас відсутні накази про затвердження програми вступного інструктажу з охорони праці, про затвердження програми первинного інструктажу з охорони праці на робочому місці. У річному плані передбачено навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Під час засідань педагогічної ради розглядалися питання виконання заходів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, однак не заслуховувалися питання щодо профілактики травматизму. Журнал реєстрації вступного інструктажу відсутній, проте наявний журнал реєстрації інструктажів для педагогічних працівників з питань охорони праці на робочому місці, записи в яких ведуться систематично. У класних журналах сторінки розділу «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності» заповнені. У всіх коридорах розміщено плани евакуації, проте відсутні вказівники виходу та напрямки руху до укриття. Коридори та шляхи евакуації просторі. У коридорах ліцею встановлено вогнегасники. У кабінетах підвищеного ризику, спортивному залі оприлюднено правила поведінки під час освітнього процесу, інструктажі з безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Під час спостережень за освітнім середовищем та навчальними заняттями з’ясовано, що учасники освітнього процесу під час перебування у закладі освіти дотримуються встановлених вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки. 59% ліцеїстів відзначають, що їх регулярно інформують з питань техніки безпеки, пожежної безпеки, правил поведінки під час надзвичайних ситуацій, проте менше половини учнів (36% учнів) повідомило, що з ними проводять навчання із залученням спеціальних служб. 5% здобувачів освіти вказують на поодинокі випадки інформування. Майже всі педагогічні працівники (95%) зазначили, що в ліцеї регулярно проводять навчання / інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.. Отже, у закладі освіти налагоджена робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, однак вона потребує системності. У педагогічних працівників наявні відповідні сертифікати про проходження навчальних курсів з надання домедичної допомоги. 97% педагогічних працівників зазначили, що володіють такими навичками. У закладі наявні журнали реєстрації нещасних випадків з працівниками та реєстрації нещасних випадків з учнями. Випадків Висновок Сторінка 7 травматизму серед працівників та учнів ліцею не зафіксовано. Зі слів директора, педагогічні працівники дотримуються алгоритму в разі нещасного випадку або погіршення стану здоров’я: здійснюється інформування батьків, адміністрації, виклик екстреної медичної допомоги, супровід потерпілого. Всі педагоги підтвердили (100%), що у закладі розроблено алгоритм дій під час нещасних випадків та травмування учасників освітнього процесу, і вони його дотримуються. У річному плані роботи закладу не конкретизовано заходи, спрямовані на формування навичок здорового харчування в учнів та працівників закладу освіти, проте визначено щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв. Організацію харчування учнів забезпечує заклад освіти. Безкоштовно харчуються здобувачі освіти пільгових категорій, інші учні харчуються за кошти батьків. Для учасників освітнього процесу доступне щоденне меню, розташоване на спеціальному стенді біля входу та біля вікна видачі їжі. Також наявне примірне чотиритижневе сезонне меню. Сервірування столів відповідає санітарним вимогам. В асортименті їдальні відсутні харчові продукти, заборонені для реалізації. У ліцеї відсутній буфет. Дітей з особливими дієтичними потребами в закладі немає. У їдальні відсутні візуальні матеріали, що популяризують здорове харчування. Переважна більшість учнів (71%) зазначила, що заклад освіти на початку та періодично протягом навчального року інформує про правила поведінки під час прийому їжі та про вплив харчування на стан здоров’я, 24% — лише на початку навчального року / семестру, 5% вказали, що їх зовсім не інформують. Згідно з опитуванням, загалом 91% батьків та 90% учнів задоволені чистотою їдальні та умовами, у яких організовано харчування. Водночас 12% батьків зазначають, що їхні діти не харчуються в шкільній їдальні, 18% — іноді харчуються. Як зазначають батьки, їхні діти цілком задоволені харчуванням — 43%, переважно задоволені – 57%. Згідно з опитуванням учнів, 36% з них зазначають, що їжа в їдальні завжди смачна та різноманітна, 26% — як правило, їжа в їдальні смачна, 7% — їжа несмачна. 31% ліцеїстів не харчується в їдальні закладу освіти. Серед причин незадоволення харчуванням учні називали несмачне приготування страв (31%), високу вартість (8%), особливі / дієтичні потреби (23%). Майже третина купує щось з фаст-фуду біля ліцею (31%), більше половини учнів (62%) приносить їжу із собою. 11% педагогів задоволені тим, як організовано харчування, та зазначають, що їжа в їдальні завжди смачна та різноманітна, 5% стверджують, що, як правило, їжа в їдальні смачна, водночас переважна більшість (84%) учителів не харчується в їдальні. Отже, загалом заклад забезпечує належні умови харчування, однак варто більше уваги приділити популяризації здорового харчування. Навчальні приміщення забезпечені доступом до мережі Інтернет (дротове та бездротове підключення). Комп’ютери в закладі освіти не обладнані технічними засобами та інструментами контролю щодо Висновок Сторінка 8 безпечного користування мережею, відсутнє антивірусне забезпечення, не діють обмеження доступу до сайтів з небажаним змістом в мережі wi-fi. Переважна більшість учнів (91%) стверджує, що в ліцеї проводять різноманітні інформаційні заходи щодо безпечного користування інтернетом, 9% учнів стверджує, що інформує вчитель лише на уроках інформатики. 92% батьків повідомили, що з ними проводили профілактичні бесіди щодо безпечного користування мережею Інтернет, та стільки ж — щодо попередження кібербулінгу. Отже, у закладі освіти загалом здійснюється робота щодо формування навичок безпечної поведінки в інтернеті, однак є потреба встановити антивірусне забезпечення та засоби контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет. У ліцеї налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу. Розроблено правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу. Результати дослідження адаптації розглядають під час засідань педагогічної ради, видають відповідні накази за результатами діагностики. Зі слів заступника директора, для адаптації учнів до освітнього процесу в ліцеї проводять заняття з практичним психологом, ранкові кола, бесіди з батьками, вправи для згуртування колективу тощо. Практичний психолог повідомила, що в закладі проводять діагностичні дослідження рівня адаптації учнів 1-х, 5-х, 10-х класів, індивідуальні консультації з учнями та батьками, психологічні тренінги з розвитку комунікативних навичок, години спілкування, здійснюють спостереження в класах, аналіз соціометричних даних для виявлення труднощів в адаптації, надають рекомендації класним керівникам та вчителям. Згідно з опитуванням, 10% опитаних батьків спостерігали у своїх дітей втрату інтересу до навчання під час адаптаційного періоду в ліцеї, 17% — зниження успішності з навчальних предметів, 7% — появу ознак стурбованості, 14% з них мали конфлікти чи погіршення взаємин з однолітками, 1% мали конфлікти з вчителями, 3% — конфлікти у взаєминах зі старшокласниками. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності. У ліцеї практикується наставництво, однак не організовується педагогічна інтернатура для молодих вчителів. Зі слів заступника директора та практичного психолога, у ліцеї запроваджено взаємовідвідування навчальних занять, психологічний супровід, обмін напрацюваннями під час засідань педагогічної ради і професійних спільнот, проведення демонстраційних уроків, ознайомлення новопризначених педагогів з установчими документами закладу, здійснення індивідуального консультування адміністрацією. Крім того, проводять семінари з розвитку стресостійкості, формування позитивного мислення, здійснюється просвітницька робота щодо збереження психічного здоровʼя вчителів тощо. Згідно з опитуванням педагогічних працівників, у ліцеї проводять різні заходи для адаптації педагогів до умов роботи: 95% зазначили, у закладі проводять індивідуальну роботу з керівництвом та/або практичним психологом; 95% — психологічні тренінги / практикуми з Висновок Сторінка 9 аналізом педагогічних ситуацій; 95% — обговорюють зміни в освітній політиці; 100% — обговорюють зміни умов праці в закладі освіти; 95% — проводять заходи, спрямовані на формування команди та взаємин у колективі. Отже, у закладі запроваджена робота з адаптації учнів до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будьяких форм насильства та дискримінації Ліцей планує та реалізує свою діяльність щодо запобігання будьяким проявам булінгу (дискримінації). У закладі розроблено і затверджено План заходів щодо запобігання та протидії булінгу (цькування), Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування), Положення про унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. У закладі випадків булінгу не зафіксовано. Зі слів заступника директора та практичного психолога, у ліцеї проводять роботу щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню), попередження насильства та раннього виявлення його ознак, зокрема: розробляють план заходів, проводять лекції, тренінги, бесіди. Також проводять Всеукраїнську акцію «16 днів проти насильства», тижні права, протидії булінгу, години спілкування, заняття «Стоп булінг», здійснюється інформаційно-просвітницька робота (поширення пам'яток, буклетів), робота з батьками та педагогами тощо. Зі слів представника учнівського самоврядування, учні долучаються до проведення різноманітних просвітницьких, тематичних заходів. Згідно з опитуванням, для запобігання проявам дискримінації між учасниками освітнього процесу 95% педагогічних працівників проводять класні години, бесіди з учнями, стільки ж учителів власним прикладом навчають толерантного ставлення, 100% — створюють в класі атмосферу рівності, 84% педагогічних працівників проводять інформаційно-просвітницькі заходи для батьків. Згідно з результатами опитування, 89% батьків поінформовані закладом освіти про шляхи запобігання та подолання дискримінації за певними ознаками, 93% — щодо попередження та способів протидії насильству над дитиною. Інформацію про булінг (цькування), інші форми насильства 86% учнів отримують від класного керівника, стільки ж учнів — від практичного психолога та соціального педагога, 41% знаходять інформацію щодо булінгу в інтернеті, 48% учнів інформацію отримують від батьків, 57% користуються інформаційними стендами у закладі, 17% — дізнаються від однолітків, 36% — від працівників поліції та соціальних служб, які виступали в ліцеї, 26% — з вебсайту ліцею, 2% — нічого про це не знають. Зі слів практичного психолога, найчастіше до неї надходять звернення щодо труднощів у взаєминах між учнями, адаптації дітей, зниження мотивації до навчання, вибору майбутньої професії, складнощів виховання підлітків, профілактики професійного вигорання тощо. Переважна більшість батьків (90%) відзначає, що діти охоче йдуть до ліцею, у піднесеному настрої, з радістю (серед учнів це підтвердили 74%). 8% батьків зазначають, що в їхніх дітей відсутній інтерес до навчання та його результатів (серед учнів — 12%). На думку більшості батьків (91%), їхні діти з гордістю розповідають про успіхи у школі (серед учнів цей показник 74%). Висновок Сторінка 10 Водночас 8% батьків пов’язують небажання дітей ходити до ліцею з упередженим ставленням з боку педагогів (17% учнів висловили таку думку), 3% батьків – з боку керівництва ліцею (на упереджене ставлення вказали 12% учнів). 12% батьків повідомляють, що діти йдуть до ліцею в пригніченому настрої через взаєминами з однокласниками та іншими учнями закладу освіти (серед учнів цей показник становить 7% учнів). 7% батьків відзначають, що їхні діти відмовляються йти до ліцею. Про відсутність бажання ходити до ліцею та навчатися повідомили 21% учнів. Майже всі педагоги (95%) підтверджують наявність безпечних умов навчання і праці, засвідчують, що в закладі цілком комфортна міжособистісна взаємодія, відсутні будь-які прояви насильства та є достатньо ресурсів для їх запобігання, кожен педагог може вільно висловлювати свої думки під час обговорення питань, у ліцеї відсутній тиск керівництва на педагогічних працівників, діє система психологічної допомоги для педагогів, між учителями панує особистісно-довірливе спілкування. Переважна більшість педагогів (89%) вважає, що в закладі дотримуються права та норми фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки учасників освітнього процесу. Всі педагоги (100%) зазначили, що керівництво дослухається до пропозицій та особистих прохань. Отже, переважна більшість учасників освітнього процесу вважає освітнє середовище закладу освіти безпечним та психологічно комфортним. Зі слів заступника директора, у ліцеї здійснюється робота з попередження насильства та раннього виявлення його ознак, зокрема проводять тренінги, бесіди, виховні години, анонімні анкетування щодо безпеки в класі та вдома, здійснюється контроль за відвідуванням учнів, поширюються контакти Національної дитячої гарячої лінії та телефон довіри, розроблено Положення про запобігання та протидію насильства. Переважна більшість педагогічних працівників (89%) підтвердила, що їх інформують щодо ознак булінгу та іншого насильства та запобігання йому. У річному плані роботи ліцею наявні заходи з питань запобігання та протидії проявам насильства, що проводяться спільно з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями. Зі слів заступника директора, у ліцеї проводять зустрічі з поліцейським — офіцером громади, здійснюється консультування педагогів і батьків, виховні бесіди за участі правоохоронних органів. 79% педагогічних працівників підтвердили систематичну співпрацю з представниками правоохоронних органів, іншими працівниками з питань запобігання та протидії булінгу. Отже, у Тереблеченському ліцеї створено умови для ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу на засадах партнерства та взаємоповаги. У ліцеї впроваджена системна робота, спрямована на запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу (цькуванню). У закладі розроблено загальні Правила поведінки для учасників освітнього процесу та оприлюднено на офіційному сайті ліцею, у навчальних кабінетах, коридорах. Формулювання правил сприяють формуванню позитивної мотивації в поведінці та реалізації підходу, заснованого на правах людини. Зі слів заступника директора, Висновок Сторінка 11 ознайомлення учасників освітнього процесу із правилами поведінки відбувається на початку та впродовж навчального року. У разі порушення правил учням роблять усні зауваження, залучають представників учнівського самоврядування, інформують батьків, проводять бесіди з адміністрацією закладу тощо. Результати опитування засвідчують, що 95% батьків ознайомлені з правилами поведінки, що діють у закладі освіти, 2% — ознайомлені, однак вони їх не влаштовують, 3% — не знають про правила поведінки. Як зазначила переважна більшість учнів (83%), їх ознайомлювали з правилами поведінки і вони дотримуються їх, 12% учнів не дотримуються правил, хоча ознайомлені з ними, 5% нічого не знають про прийняті правила поведінки в ліцеї. Більшість педагогічних працівників (90%) стверджує, що правила поведінки розроблені та оприлюднені й учасники освітнього процесу їх дотримуються, проте частина педагогів (10%) не підтримує таку думку і вважає, що правила поведінки розроблені, однак їх не дотримуються в закладі освіти. За спостереженнями, учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах взаємоповаги, дотримуються правил поведінки. Під час перебування в закладі не спостерігалися випадки образливої поведінки, приниження, прояви психологічного або фізичного насильства. Зі слів представника учнівського самоврядування, учнівський актив брав участь у розробленні та обговоренні правил поведінки в закладі, зокрема вносили пропозиції щодо правил поведінки на уроках і перервах, ініціювали доповнення правил пунктами про взаємоповагу, недопущення булінгу та встановлення відповідальності за порушення дисципліни. Учнівське самоврядування сприяє дотриманню правил поведінки в ліцеї, зокрема проводить роз’яснювальну роботу серед учнів та демонструє особистий приклад. Зі слів практичного психолога, для запобігання порушенню правил, образливої поведінки в закладі здійснюють профілактичну роботи з формування навичок ненасильницької комунікації, налагоджено співпрацю з класними керівниками, проводять консультації для учасників освітнього процесу, тематичні тижні тощо. Згідно з документацією, у ліцеї ведуть постійний облік відвідування учнями ліцею. Зокрема відстежують присутність учнів на навчальних заняттях, аналізують стан відвідування та причини відсутності учнів, за результатами видають розпорядчі документи. У класних журналах, на сторінці обліку відвідування навчальних занять, ведеться чіткий облік учнів. У разі відсутності дитини батьки надають документи підтвердження причин. У ліцеї не зафіксовано випадків відсутності учнів на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд із невідомих або без поважних причин. За словами заступника директора, у разі виявлення систематичного пропуску учнями навчальних занять без поважних причин адміністрація ліцею інформує батьків, проводить з ними бесіду, у разі потреби, повідомляє поліцію та службу в справах дітей. Під час опитування на запитання, чи потерпали ви від булінгу (цькування) або були його свідком, 88% учнів зазначили, що не потерпали та не були свідками булінгу (цькування), однак 12% — дали ствердну відповідь. Серед них 40% (двоє учнів) зверталися до Висновок Сторінка 12 практичного психолога, 20% (один учень) — до класного керівника, стільки ж до однокласників, 60% (троє учнів) — ні до кого не зверталися. На запитання, чи допомогло це звернення, 20% учнів відповіли, що після розгляду звернення булінг/цькування припинився, стільки ж (20%, один учень) — звернення розглянуто, але булінг / цькування припинився на певний час, 40% (двоє учнів) учнів зазначили, що звернення розглянуто, але булінг (цькування) не припинився, 20% (один учень) — жодних заходів реагування не було вжито. Серед учнів, що були свідками чи зазнавали булінгу, 60% (троє учнів) зазначили, що впродовж останнього року в ліцеї або на його території на регулярній основі зазнавали психологічного насильства (крик, залякування, тролінг, маніпуляції, приниження, кепкування), зокрема від учителів, однокласників, інших учнів ліцею; 40% учнів (двоє учнів) зазнавали фізичного насильства (побиття, завдання шкоди здоров’ю, штовхання), зокрема від однокласників та інших учнів школи. Згідно з опитуванням батьків, 74% з них ні до кого не зверталися, бо випадків булінгу не було, 3% зазначили, що у випадку звернень щодо булінгу реакція була формальною, 22% — проблема вирішувалась конструктивно і подібних випадків з дитиною більше не траплялося. 1% батьків стверджує, що звернення не було розглянуте. Більшість педагогічних працівників (90%) зазначила, що не зверталися з приводу булінгу до керівництва закладу, бо таких випадків не було, а 10% відзначили, що проблема вирішувалась конструктивно і подібних випадків більше не траплялося. За словами практичного психолога, у закладі здійснюють системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству, зокрема проводять інформаційно-просвітницькі заходи, години спілкування, бесіди із класними колективами, батьківські збори, консультації, налагодженоа співпрацю між адміністрацією ліцею, класними керівниками, а також зі службою в справах дітей, поліцією, центрами соціальних служб. Найчастіше учні звертаються у випадках конфліктів з боку однолітків, а педагоги повідомляють про порушення правил поведінки. Згідно з опитуванням, 68% педагогів зверталися і отримували кваліфіковану психологічну та соціально-педагогічну допомогу та консультації, 32% – не зверталися, бо не було такої потреби. Водночас 45% учнів зазначають, що зверталися та отримували кваліфіковану допомогу та/або консультацію, зверталися, але не отримали очікуваної допомоги/консультації – 5%, не зверталися – 50%. За результатами опитування батьків, 13% з них зверталися та отримували допомогу, 1% звертався, але отримали відмову, 86% батьків не зверталися. Під час вивчення документації виявлено, що звернень до Національної поліції, служби в справах дітей та інших органів щодо випадків булінгу чи іншого насильства не надсилалось. Зі слів практичного психолога, у закладі освіти надається допомога дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема проводять індивідуальні консультації з учнями та батьками, застосовують методики арттерапії, казкотерапії, ігротерапії для зниження тривожності, є співпраця з адміністрацією школи для організації комплексного супроводу дитини тощо. Висновок Сторінка 13 Отже, у Тереблеченському ліцеї №1 загалом психологічно сприятливе освітнє середовище, здійснюються заходи з протидії та запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми. Водночас незначна частка дітей, які засвідчили факти булінгу в ліцеї, свідчить про необхідність удосконалення інформаційної роботи в цьому напрямі. 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору У закладі освіти забезпечено безперешкодний рух територією (прохід достатньо широкий для можливості проїзду візком, з рівним неушкодженим покриттям). Відсутні безбар’єрний доступ до будівлі, можливість безперешкодного пересування між поверхами для людей з обмеженими можливостями. У закладі освіти не обладнано туалетні кімнати для осіб з особливими освітніми потребами. У ліцеї у навчальних кабінетах висота учнівських столів та стільців регулюється, шафи, полиці та стелажі надійно закріплені. Рукомийники пристосовані для користування усіма учасниками освітнього процесу. У приміщенні ліцею відсутнє захаращення коридорів, рекреацій, міжсходових клітин, проте не забезпечено візуалізацію призначення приміщень, не встановлено вказівники. У ліцеї не навчаються учні з особливими освітніми потребами. У закладі освіти не впроваджено політику енергозбереження, мінімізації відходів і сортування сміття. Класні кімнати та пришкільна територія озеленені. На території школи відсутні дослідні ділянки, метеорологічний майданчик, зелений клас тощо. Зі слів представників учнівського самоврядування, учні беруть участь в озелененні території закладу освіти, класних кімнат, зборі використаних батарейок. Освітнє середовище закладу мотивує до рухової активності на території та у приміщеннях: для цього використовують спортивний майданчик, подвір’я ліцею, коридори, вестибюль. Водночас, за спостереженнями, учні здебільшого проводять час у класних кімнатах. На першому та другому поверхах ліцею наявні елементи інтер’єру, що мотивують учнів до пізнавальної діяльності. У ліцеї проводять різноманітні тематичні тижні та дні, а вся супровідна інформація розміщується на стінах коридорів. Крім того, на стінах розміщено учнівські роботи, проєкти тощо. У рекреації на першому поверсі наявні столики, диванчики, книжки. Стіни оформлені в яскравих кольорах та розписані малюнками. У їдальні ліцею відсутні інформаційні матеріали, присвячені здоровому харчуванню. Опитування учнів засвідчило, що під час навчання та в позаурочний час найчастіше використовується спортивний інвентар (98%), комп’ютери та інші гаджети (93%), мультимедійне обладнання (88%), мережа Інтернет (86%), візуалізація інформації (77%), наочність (муляжі, моделі, макети тощо) (60%), дещо менше лабораторне обладнання (40%). Цю інформацію загалом підтвердили й педагогічні працівники: вони найчастіше в роботі використовують мультимедійне обладнання (68%), комп’ютерну техніку та програми або інші гаджети (100%), мережу Інтернет (95%), візуалізацію інформації (84%), спортивний інвентар (37%), наочність (58%), лабораторне обладнання (21%). Зі слів директора, бібліотека використовується для проведення різноманітних заходів — бібліотечних уроків, книжкових виставок, квестів тощо. Висновок Сторінка 14 У бібліотеці облаштовано читальний зал, наявний ноутбук, принтер та доступ до мережі Інтернет. Згідно з опитуванням, 36% учнів не відвідують бібліотеку ліцею, 41% відвідує бібліотеку для отримання необхідної літератури та підручників, 21% — відвідують під час заходів (зустрічей з письменниками, виставок тощо), 29% — для самопідготовки, консультацій, проєктної роботи. Отже, бібліотека достатньо обладнана для виконання функцій інформаційно-ресурсного центру, проте результати опитування учнів, зокрема кількість здобувачів освіти, які не відвідують бібліотеку, засвідчує необхідність переглянути підходи до організації роботи бібліотеки щодо розвитку в учнів читацької компетентності. Рівні оцінювання: Вимога/правило Рівень освітньої діяльності 1.1. вимагає покращення 1.2. достатній 1.3. вимагає покращення За напрямом 1 : вимагає покращення За напрямом 2: Система оцінювання навчальної діяльності учнів Вимога/правило Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання У Тереблеченському ліцеї оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативних документів Міністерства освіти і науки України. Водночас освітня програма ліцею не містить опис інструментарію оцінювання здобувачів освіти. В освітній програмі закладу зазначено, що навчальні досягнення здобувачів освіти 1–2 класів підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3–4 класах здійснюється формувальне та підсумкове (бальне) оцінювання. На сайті закладу освіти, а також у приміщенні, зокрема й у навчальних кабінетах, наявна інформація про критерії, правила й процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за загальними критеріями оцінювання результатів навчання, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Під час вивчення документації встановлено, що питання оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти розглядалося на засіданнях педагогічної ради, зокрема: оцінювання досягнень учнів 1-4 класів (вербально), 5-8 класів (рівнево, формувальне оцінювання), а також оцінювання предметів варіативного складника. Водночас питання оцінювання учнів 9-11 класів не розглядалося. У протоколах питання висвітлено узагальнено, без детального опису особливостей та механізмів організації оцінювання, зазначено лише, що оцінювання здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. За спостереженнями, вчителі 1–2 класів з метою мотивації учнів використовують заохочувальні наліпки та смайлики. Педагогічні працівники Тереблеченського ліцею №1 ведуть зошити спостережень за результатами навчальної діяльності здобувачів освіти, зокрема початкової школи, що сприяє відстеженню індивідуального розвитку та навчального поступу учнів. Водночас під час вивчення Висновок Сторінка 15 матеріалів встановлено, що під час перевірки діагностувальних робіт учителі виставляють одну узагальнену оцінку, що не дає змоги повною мірою простежити динаміку формування окремих умінь та компетентностей кожної дитини. Такий підхід ускладнює здійснення якісного аналізу індивідуального поступу здобувачів освіти та надання зворотного зв’язку. У класах облаштовано місця для виставки учнівських малюнків, творчих робіт та проєктів, що сприяє розвитку творчих здібностей учнів, формуванню мотивації до навчання, підтримці ініціативності та демонстрації особистих досягнень здобувачів освіти. У рішеннях педагогічної ради визначено здійснювати формувальне та підсумкове оцінювання та оформлювати результати підсумкового оцінювання на предметних сторінках електронного журналу на порталі NZ.UA відповідно до зразка, визначеного Міністерством освіти і науки України. Водночас встановлено, що електронні журнали у закладі фактично не ведуться, наявні лише паперові. Під час вивчення паперових класних журналів за І семестр 2025/2026 навчального року виявлено невідповідність записів вимогам чинного законодавства. Зокрема, у журналах виставлено оцінки за діагностувальні роботи учням 3-4 класів, а в 4 класі з предмета «Інформатика» виставлено оцінку за І семестр, що не відповідає вимогам оцінювання результатів навчання учнів початкової школи НУШ. Водночас заступником директора не зроблено відповідних записів щодо зазначених порушень у розділі зауважень щодо ведення класних журналів. За свідченнями педагогів (форма самоаналізу педагогічної діяльності), під час проведення навчальних занять вони застосовують різні форми та способи оцінювання результатів навчання учнів, зокрема 88% з них постійно практикують усні (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо) форми роботи, 83% застосовують для оцінювання результатів навчання учнів індивідуальну, групову, фронтальну форму роботи, практичні (досліди, навчальні проєкти, заповнення таблиць, робота з картами, побудова схем, моделей тощо), 77% — письмові (тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти, діагностувальні роботи тощо), 61% – програмові (з використанням електронних засобів навчання). Проте під час вивчення педагогічної діяльності лише під час третини уроків (35%) учителі оприлюднювали критерії оцінювання результатів навчання учнів та/або актуалізували особливості оцінювання окремих видів робіт за критеріями, які учні вже отримали на початку навчального року, семестру чи вивчення теми. Під час інтерв’ю заступник керівника зазначила, що батьки отримують інформацію про критерії оцінювання під час батьківських зборів, індивідуальних зустрічей, із сайту закладу. Результати опитування свідчать, що 81% батьків завжди отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів, 10% батьків — у більшості випадків отримують таку інформацію, решта (9%) опитаних батьків зазначили, що отримують іноді (троє батьків) або не отримують зовсім (п’ятеро батьків). Результати опитування педагогів засвідчили, що всі педагогічні працівники (100%) для оцінювання використовують загальні критерії, Висновок Сторінка 16 затверджені Міністерством освіти і науки України, 95% педагогів самостійно розробляють критерії для окремих видів робіт. Водночас результати опитування педагогів та учнів різняться, зокрема: 100% вчителів закладу освіти стверджують, що ознайомлюють учнів із критеріями оцінювання на початку навчального року чи семестру, що підтверджують лише 79% здобувачів освіти; 90% педагогічних працівників ознайомлюють учнів з критеріями оцінювання на початку теми, проте цей факт підтверджує 64% опитаних учнів; 84% учителів пояснюють критерії оцінювання індивідуально кожному учневі, проте це підтверджує лише 12% учнів; 58% учителів стверджують, що використовують сайт закладу освіти для інформування учнів про критерії оцінювання, але цей факт підтверджують лише 12% здобувачів освіти. Результати спостережень за навчальними заняттями засвідчують, що під час 55% навчальних занять педагоги здійснювали оцінювання результатів навчання відповідно до розроблених критеріїв. Під час спостереження за навчальним процесом, зокрема у початковій школі, встановлено, що вчителі 1–2 класів використовують на уроках мотиваційні системи заохочення учнів, що сприяють підвищенню зацікавленості учнів у навчанні та створенню позитивного емоційного середовища під час уроків, а учні 3-4 класів здійснювали самооцінювання певних видів робіт (у формі сходинок, таблиць, у яких учні зазначали свій настрій та оцінювали свою роботу в кінці уроку). Проте під час вивчення документації встановлено, що така система заохочення (1-2 класи) та система самооцінювання (3-4 класи) не розглядалися на засіданнях педагогічної ради та не мають відповідного опису у внутрішніх документах закладу освіти, що ускладнює визначення єдиних підходів до їх застосування. Лише під час 13% уроків пропонували диференційовані домашні завдання відповідно до рівня підготовки учнів, їхніх індивідуальних особливостей, під час 19% – не було потреби. Водночас під час 68% відвіданих навчальних занять учителі не пропонували учням диференційовані домашні завдання, що свідчить про недостатній рівень використання індивідуального підходу в організації самостійної роботи здобувачів освіти та потребує підсилення робота щодо впровадження елементів диференціації навчання. Отже, лише частина педагогічних працівників ліцею здійснюють оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до розроблених (адаптованих) критеріїв оцінювання. За результатами опитування, 67% учнів вважають, що вчителі завжди об’єктивно оцінюють їхні навчальні досягнення, 26% – оцінювання є об’єктивним майже завжди, решта 7% учнів зазначили, що оцінка вчителів не завжди є об’єктивною. За результатами анкетування щодо оцінювання навчальних досягнень серед учнів 71% зазначили, що вчителі завжди пояснюють і обґрунтовують ту чи іншу оцінку, що сприяє розумінню результатів власної навчальної діяльності та формуванню мотивації до навчання, 24% – у переважній більшості пояснюють та обґрунтовують, за що учні можуть отримати ту чи іншу оцінку, водночас 5% – дуже рідко пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують виставлену оцінку, що свідчить про потребу в удосконаленні роботи щодо Висновок Сторінка 17 забезпечення відкритості та зрозумілості критеріїв оцінювання для всіх учасників освітнього процесу. Серед батьків 64% переконані в об’єктивності оцінювання результатів навчання їхніх дітей, що загалом свідчить про достатній рівень довіри до системи оцінювання у закладі освіти, ще 34% — відзначають об’єктивність у більшості випадків, а 1% батьків зазначив, що оцінка вчителів не завжди є об’єктивною. Отже, у Тереблеченському ліцеї №1 педагоги застосовують загальні критерії оцінювання результатів навчальних досягнень учнів. Система оцінювання, запроваджена в ліцеї, частково сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання. Переважно учні та батьки позитивно відгукуються про оцінювання в закладі освіти як про неупереджене та об’єктивне. 2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня Річний план роботи Тереблеченського ліцею передбачає проведення заходів із моніторингу результатів навчання та розвитку здобувачів освіти, а також формування їх ключових компетентностей. У межах внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюють моніторинг стану викладання навчальних предметів відповідно до затвердженого плану, у межах якого проводять діагностичні контрольні роботи з певного предмета. Крім того, двічі на рік у ліцеї проводять аналіз підсумкових (семестрових та річних) результатів навчання учнів (якість знань, середній бал). При цьому визначають учнів, які мають потенціал до суттєвого покращення результатів навчання. Результати (у порівняльному аспекті з минулим навчальним роком) розглядають на засіданні педагогічної ради, ухвалюють відповідні рішення, спрямовані на покращення результатів навчання. Діагностичні контрольні зрізи за незалежними завданнями не проводять. Під час інтерв’ю заступники директора повідомили, що в закладі освіти здійснюється системний моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти. Зокрема, використовують такі форми відстеження результатів навчання, як поточне та підсумкове оцінювання, тестування, контрольні роботи, а також вхідні діагностичні роботи з метою виявлення освітніх втрат та визначення рівня навчальних досягнень учнів, що підтверджено під час вивчення документації. Як зазначив директор, інформацію про результати навчання учнів використовують з метою здійснення аналізу динаміки навчальних досягнень учнів, підвищення іміджу закладу, а також частково для оцінювання якості роботи педагогів і визначення тих аспектів у викладанні предметів і курсів, які потребують покращення. Спостереження за навчальними заняттями засвідчують, що під час 61% уроків педагоги спільно з учнями формулювали цілі уроку, спрямовані на досягнення результатів навчання. На переважній більшості уроків надавали час на обдумування відповідей (94%) і супроводжували відповіді уточнювальними запитаннями (90%), під час більшості навчальних занять (71%) забезпечували конструктивний зворотний зв’язок щодо якості виконаних завдань. Лише під час 45% відвіданих навчальних занять педагоги аналізували індивідуальний поступ учнів і робили акценти на їхніх досягненнях. Водночас лише під час 6% уроків учителі пропонували учням завдання різного рівня складності чи завдання за зразком для учнів з низькою мотивацією. Висновок Сторінка 18 Всі педагогічні працівники у формах самоаналізу зазначили, що загалом часто або постійно надають учням час на обдумування відповіді (100%), забезпечують зворотний зв’язок щодо якості виконання чи виконаного завдання, під час оцінювання учнів роблять акцент на досягненнях, а не на помилках, обговорюють труднощі у навчанні з кожним учнем індивідуально, а не на уроці, не допускають формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини, 94% – супроводжують відповідь учня уточнювальними запитаннями, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини, організовують самооцінювання учнями власних результатів навчання, практикують надання учнями зворотного зв’язку одне одному (взаємооцінювання), змінюють види діяльності на уроці з метою зацікавлення учнів, 83% – пропонують завдання високого рівня складності окремим учням. За словами заступника директора, під час навчальних занять педагоги застосовують такі техніки, методи, прийоми, інструменти формувального оцінювання, як експрес-опитування, чеклісти, картки самооцінювання, діагностичні роботи, взаємооцінювання, роботу в парах тощо. Результати анкетування свідчать, що зворотний зв’язок від усіх або більшості учителів щодо визначення шляхів покращення результатів навчання отримують 76% учнів, у формі пояснення та аргументації виставлених оцінок – 74%, аналізу допущених помилок загалом — 69% учнів, заохочення до подальшого навчання – 66%. На думку 26% учнів, вчителі оцінюють їхні результати навчання з метою виявлення прогалин у знаннях і визначення способів їх подолання, 62% – для визначення рівня знань, умінь і навичок із предмета, 10% ­– мають труднощі з визначенням мети оцінювання, решта 2% учнів зазначають, що оцінка використовується як інструмент покарання (один із опитаних учнів). Під час опитування всі педагоги зазначають, що аналізують рівень засвоєння учнями навчальної теми з предмета та визначають сильні сторони учнів і розвивають їх (100%), простежують динаміку результатів навчання учнів з предмета, з’ясовують і аналізують причини (95%). Отримані результати свідчать про переважно позитивне сприйняття учнями процесу оцінювання та зворотного зв’язку, водночас частина здобувачів освіти потребує більш чіткого розуміння мети та критеріїв оцінювання навчальних досягнень. Отже, у ліцеї здійснюється відстеження результатів навчання учнів за результатами підсумкового оцінювання, проте система моніторингу навчальних досягнень учнів потребує вдосконалення, зокрема впровадження діагностування за незалежними завданнями. Загалом педагоги ліцею надають учням зворотний зв’язок щодо їхнього індивідуального поступу, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, проте питання такої підтримки в освітньому процесі потребує вдосконалення. 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів Згідно з опитуванням педагогів, всі педагогічні працівники (100%) мотивують учнів до вивчення предмета, створюючи ситуацію успіху під час навчальних занять, дають можливість учням висловлювати власну думку та забезпечують атмосферу взаємоповаги на уроках; переважна Висновок Сторінка 19 відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання більшість з них (95%) проводить індивідуальні чи групові консультації, що сприяє розвитку комунікативних і соціальних компетентностей учнів. Згідно з опитуванням, загалом 81% учнів отримують допомогу від учителів на своє прохання, більшість опитаних учнів відзначила, що отримують відповідальні доручення та намагаються виконати їх якнайкраще (загалом 79% часто або завжди, 17% – іноді та 5% – рідко або ніколи). Більше половини учнів (69%) бере активну участь у вирішенні питань діяльності класу та ліцею (26% – іноді та 12% – рідко або ніколи), 65% учнів відчувають довіру, повагу та підтримку від учителів, що свідчить про наявність загалом позитивного емоційного клімату, 55% учнів зазначили, що мають можливість обрати завдання певного рівня складності (36% – іноді та 9% – рідко або ніколи). Водночас ці дані не узгоджуються з відповідями, які надали педагоги, зокрема переважна більшість з них (84%) стверджує, що розробляють різнорівневі завдання та пропонують дітям самостійно обрати рівень складності. За спостереженнями, , лише під час 13% занять педагоги надавали учням можливість вибору рівня складності навчальних завдань для проведення оцінювання. Водночас 71% учителів не використовували таку практику у своїй роботі. 48% педагогів спонукали учнів до самооцінювання результатів навчання, заохочували їх висловлювати власну думку та підтримували самостійність суджень. Суттєві розбіжності між думкою учнів, педагогів та спостереженнями за навчальними заняттями можуть свідчити про недостатню системність або не завжди чітку організацію диференційованого підходу в освітньому процесі в ліцеї. На думку переважної більшості учнів (88%), результати їхнього навчання залежать виключно від їхньої праці та наполегливості; 36% — стверджують, що важлива їхня праця та мотивація батьків; для такої ж кількості учнів (36%) результати залежать від рівня викладання предмета та ставлення вчителів до особистості учня; для 10% учнів важлива допомога однокласників, що свідчить про цінність соціальнопсихологічного клімату в колективі, а 5% (двоє учнів) пов’язують результати свого навчання з обладнанням та інтер’єром ліцею. Водночас 74% учнів відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя і вважають, що ліцей цю відповідальність розвиває; 5% (двоє учнів) відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, але вважають, що ліцей цю відповідальність не розвиває; 17% (семеро учнів) відповідально ставляться до вивчення окремих предметів, бо усвідомлюють їх важливість для свого майбутнього; 5% (двоє учнів) вважають, що ліцей не готує до життя, тому в них відповідальність за результати навчання відсутня. За спостереженнями за навчальними заняттями, під час 42% з них вчителі організовували самооцінювання учнями власних результатів навчання та лише під час 16% відвіданих занять вчителі заохочували учнів надавати один одному зворотний зв’язок і організовували взаємооцінювання. Під час інтерв’ю заступник директора ліцею зазначила, що педагоги закладу впроваджують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання Висновок Сторінка 20 як ключові елементи стратегії формувального оцінювання. У практичній діяльності вчителі використовують різноманітний інструментарій. Водночас результати опитування учнів засвідчують недостатнє застосування інструментів самооцінювання та взаємооцінювання під час навчальної діяльності: 14% зазначають, що самооцінювання проводиться рідко або ніколи, 31% – іноді, 43% – часто, 12% зазначають, що така практика здійснюється завжди. Отримані результати свідчать, що практики самооцінювання впроваджуються несистемно, взаємооцінювання використовується епізодично, що зумовлює необхідність активнішого застосування інструментів формувального оцінювання в освітньому процесі. Отже, у закладі загалом сприятлива психологічна атмосфера, учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах. Більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання. Проте лише окремі вчителі застосовують диференційоване навчання, прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Рівні оцінювання: Вимога/правило Рівень освітньої діяльності 2.1. достатній 2.2. достатній 2.3. вимагає покращення За напрямом 2: достатній За напрямом 3: Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти Вимога/правило Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів У Тереблеченському ліцеї вчителі планують свою педагогічну діяльність, зокрема здійснюють календарно-тематичне планування (далі – КТП) відповідно до Державних стандартів, освітньої програми закладу, річного навчального плану закладу, коригують у разі потреби. За свідченнями педагогів (форма самоаналізу педагогічної діяльності), майже всі педагогічні працівники (94%) самостійно розробляють КТП на основі навчальної програми, вносячи свої правки та розробляють навчальну програму з предмета (курсу) на основі модельної навчальної програми, переважна більшість (83%) – працюють за навчальною програмою, розробленою не на основі модельної, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, складають КТП на основі навчальної програми та вносять зміни, розробляють КТП на основі навчальної програми, удосконалюють зміст навчальної програми, самостійно розробленої на основі модельної. Водночас 6% (один із опитаних педагогів) зазначили, що використовують друковані КТП, що пропонують фахові педагогічні видання, не змінюючи їх. Усі вчителі (100%) стверджують, що постійно аналізують стан виконання КТП, вносять в них корективи протягом навчального року, зокрема всі ущільнюють зміст та/або змінюють послідовність вивчення окремих елементів (розділів, тем), зважаючи на потреби учнів. 94% педагогічних працівників зазначили, що вносять корективи до КТП із Висновок Сторінка 21 урахуванням змін у структурі навчального року, а 90% вчителів доповнюють тематику практичних та творчих робіт і змінюють відповідно до підготовки учнів класу. Водночас, за результатами спостереження за навчальними заняттями (зокрема й у групі подовженого дня), встановлено, що окремі педагогічні працівники не вносять корективи до календарно-тематичного планування, що призводить до невідповідності між запланованою тематикою та фактичним змістом роботи, зокрема невідповідність тем навчальних занять тематиці місяця. Згідно з опитуванням, найбільш поширеним джерелом є рекомендації Міністерства освіти і науки України, які використовують 100% учителів. Переважна більшість педагогів також спирається на власний досвід і співпрацю з колегами (по 90%). Значно менше педагогів обирають зразки, що пропонують фахові видання (21%) та використовують розробки з інтернет-сайтів і блогів, що стосуються викладання навчального предмета (16%). Спостереження за навчальними заняттями засвідчило, що педагоги ліцею спрямовують зміст свого предмета на формування в учнів суспільних та загальнолюдських цінностей, соціалізації, толерантності, створення атмосфери доброзичливості, спiвпрацi, взаємоповаги та партнерства. Результати спостереження за навчальними заняттями виявили, що найбільше уваги педагоги приділяють навчанню впродовж життя та вільному володінню державною мовою (по 97% відвіданих уроків), переважна більшість – розвитку громадянських і соціальних компетентностей (87%), більшість навчальних занять – інформаційнокомунікаційним навичкам (71%). Третина занять (32%) – на розвиток екологічної компетентності, а також підприємливості та фінансової грамотності (по 32%). Найменше уваги педагоги ліцею спрямовували на розвиток і формування інноваційності (19%) та здатності спілкуватися іноземними мовами (13%). За спостереженнями, педагоги використовували елементи окремих сучасних освітніх технологій для формування в учнів компетентностей та вмінь, зокрема: гуманної педагогіки (100%), застосування елементів педагогіки співробітництва (90% відвіданих навчальних занять), інформаційно-комунікаційної (81%), особистісного та розвивального навчання (71%), інтерактивного навчання (61%) та розвитку критичного мислення (52%). Під час 42% відвіданих занять педагоги використовували освітні технології проблемного навчання, під час 29% – інтегрованого навчання та ігрові технології. Значно менше уваги приділяли проєктним технологіям – 13% та рівневій диференціації – 10%, що свідчить про недостатній рівень впровадження цих підходів в освітній процес. Потребують особливої уваги STEM-технології та робототехніка. Під час навчальних занять педагоги надавали перевагу фронтальній формі організації навчальної діяльності (90% відвіданих навчальних занять), трохи більше половини вчителів (58%) обирали групові форми організації навчальної діяльності учнів, 39% – індивідуальні та роботу в парах. Під час навчальних занять педагоги ліцею значною мірою формують окремі наскрізні вміння, що відповідають віковим, фізіологічним та індивідуально-психологічним особливостям та потребам дітей. Висновок Сторінка 22 Найвищі показники учні демонструють у вміннях читати з розумінням і висловлювати власну думку (87%), приймати рішення та конструктивно керувати емоціями, адекватно реагувати на конфліктні ситуації (84%), критично й системно мислити (77%), оцінювати ризики та співпрацювати з іншими, підтримувати учасників групи, допомагати і заохочувати їх до досягнення спільної мети (по 71%), логічно обґрунтовувати позицію (68%), розв’язувати проблеми, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, презентувати та аргументувати рішення (64%). Нижчі показники зафіксовано у здатності виявляти ініціативи, прагнути до лідерства, умінні брати на себе відповідальність (48%), діяти творчо (35%). Під час діяльності з формування і розвитку ключових компетентностей на більшості уроків вчителі переважно здійснювали формування компетентностей у межах однієї освітньої галузі (74%), застосовували форми і методи роботи, спрямовані на розвиток компетентностей, що виходять за межі однієї освітньої галузі (23%). Лише під час 3% навчальних занять вчителі здійснювали формування компетентностей лише в рамках навчального заняття. У педагогічній практиці використовується комплексний підхід до вибору методів навчання. За свідченнями вчителів (форма самоаналізу педагогічної діяльності), під час проведення навчальних занять віддають перевагу пояснювально-ілюстративному (94% загалом часто або постійно). Загалом 89% стверджують, що часто та постійно застосовують частково-пошуковий, проблемного викладу та дослідницький методи. Репродуктивному методу надають перевагу загалом 72% вчителів. У Тереблеченському ліцеї здійснюється робота щодо підтримки обдарованих учнів та тих, що потребують додаткової педагогічної підтримки: на початку кожного навчального року проводять діагностувальні роботи для виявлення освітніх втрат. Результати діагностування розглядають на засіданні педагогічної ради, ухвалюють відповідні рішення, зокрема складають плани, зокрема й індивідуальні, спрямовані на подолання виявлених втрат. За словами заступника директора, педагогічні працівники забезпечують індивідуальний підхід через використання диференційованих та різнорівневих завдань, групових форм роботи, формувального оцінювання, надання зворотного зв’язку та педагогічної підтримки. Проте документального підтвердження системності організації та проведення індивідуальних занять, спрямованих на надолуження освітніх втрат, під час вивчення документації не виявлено. За свідченнями педагогів (форма самоаналізу педагогічної діяльності), вони реалізують індивідуальні освітні траєкторії у різний спосіб, а саме: 100% вчителів проводять консультації з учнями для усунення прогалин у знаннях з предмета, враховують темп та індивідуальні особливості розвитку учнів під час навчальних занять, 89% – проводять індивідуальні заняття за запитами учнів, 83% – пропонують завдання різних рівнів складності для окремих учнів під час навчальних занять, 67% – проводять консультації та/або заняття для підготовки учнів до участі в олімпіадах, турнірах, конкурсі-захисті робіт МАН, 50% – індивідуальні заняття відповідно до навчального плану. Висновок Сторінка 23 Педагогічні працівники зазначають, що поширюють власний педагогічний досвід, зокрема 90% з них поширюють власний досвід у професійних спільнотах соціальних мереж, значно менше через публікації на сайті закладу освіти або засновника (32%), у матеріалах та виступах конференцій (16%), у блогах (11%), у фахових виданнях і на освітніх онлайн-платформах (по 5%), що підтверджено спостереженнями. У формі самоаналізу 44% педагогів зазначили, що мають оприлюднені ресурси на сторінках соцмереж, 28% – на освітніх платформах (підтверджено спостереженнями), 11% – мають власний вебсайт або блог з предмета. Водночас 44% учителів повідомили, що не мають власних освітніх ресурсів. У закладі освіти під час навчальних занять в учнів формуються суспільні цінності через зміст навчального матеріалу предметів: в учнів виховують почуття патріотизму, поваги до державної мови, законів України. За результатами спостереження, педагоги сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти: переважно всі педагоги на навчальних заняттях формують громадянську позицію, дисциплінованість, організованість, уміння слідувати правилам (100% відвіданих навчальних занять), розвивають загальнолюдські цінності (суспільні етичні норми, соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо) (94%). Під час 84% відвіданих навчальних занять вчителі забезпечують гігієну навчання (вправи для збереження зору, постави, пальчикова гімнастика, проведення фізкультхвилинок тощо), під час 81% спостерігалося виховання в учнів патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів. Дещо рідше вчителі пропонують завдання, що сприяють формуванню суспільних цінностей (справедливості, відповідальності, поваги до праці, екологічної свідомості тощо) (77% відвіданих уроків) і розвивають в учнів навички співпраці, комунікації, вміння діяти спільно (71% відвіданих занять). Під час уроків учителі демонструють відеоматеріали, мультимедійні презентації, мультфільми, використовують аудіозаписи, що сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти до навчання. За спостереженнями, педагоги ліцею використовують в освітньому процесі інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології, обладнання, засоби навчання (77% відвіданих навчальних занять). Всі педагоги застосовували презентації, інтерактивні вправи, відео, тестові завдання тощо (100% відвіданих занять), мультимедійне або демонстраційне обладнання (під час 96% відвіданих занять), під час 75% занять учителі — друковані засоби (підручники, довідники, картки тощо), під час 54% — екранні та звукові засоби навчання, під час 38% відвіданих занять – медіаресурси для навчальних цілей, під час 33% – електронні освітні ресурси, під час 29% – мережу Інтернет, лише під час 8% – об’ємні засоби навчання (натуральними зразками, моделями, макетами тощо). Згідно з опитуванням, усі педагоги часто або постійно застосовують в освітній діяльності електронні презентації, відеоматеріали, 89% – тестові завдання, 78% – завдання для самостійного опрацювання, друковані засоби, інструменти, моделі, натуральні об’єкти, прилади і пристосування, 72% – онлайн-сервіси, 67% – офіційні сайти установ, організацій, 44% – електронні навчальні комплекси. Висновок Сторінка 24 Щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) в освітній діяльності, то свідчення педагогів розподілилися так: усі педагоги використовують ІКТ у процесі підготовки до навчальних занять, розроблення завдань, 89% – під час роботи в електронному журналі та щоденнику та для забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Водночас лише 23% учителів системно (постійно або часто) використовують ІКТ для наповнення власного сайту чи блогу, а для 77% ця практика є рідкісною; загалом лише 12% педагогів (постійно та часто) використовують ІКТ під час навчальних занять, 88% – іноді, рідко або ніколи. Отже, учителі в ліцеї планують свою професійну діяльність, аналізують її з метою подальшого коригування календарно-тематичних планів, використовують освітні технології, проте не охоплюють усі ключові компетентності та уміння, визначені Державними стандартами. Педагоги беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів, але не всі відстежують їхню результативність. Більшість вчителів використовує зміст предмета для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму в здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку, а також застосовують ІКТ в освітньому процесі. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів на достатньому рівні. Додаткової уваги потребує процес індивідуалізації під час уроків. У ліцеї недостатньо уваги приділяють поширенню власного досвіду. 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників У закладі освіти створено умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Педагогічні працівники ліцею забезпечують власний професійний розвиток, використовуючи різноманітні форми, види та напрями підвищення професійної майстерності. Адміністрація закладу здійснює аналіз професійного розвитку педагогічних працівників. За результатами вивчення документації з’ясовано, що в особових справах всіх педагогічних працівників наявні атестаційні листи та копії документів про підвищення кваліфікації. У ліцеї напрацьована процедура визнання результатів навчання: педагогічна рада розглядає клопотання педагогічних працівників щодо визнання сертифікатів, що засвідчують їх підвищення кваліфікації у суб’єктів, які не мають ліцензії. За результатами анкетування встановлено, що педагоги надають перевагу різним напрямам професійного розвитку. Найбільш затребуваними є питання методичних аспектів викладання навчальних предметів (79%), використання ІКТ (74%), форм організації освітнього процесу (68%), створення безпечного освітнього середовища (63%), законодавчого забезпечення освітнього процесу (58%), надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій (по 53%). Менш поширеними є питання формування у здобувачів освіти громадянської позиції (37%), профілактики та проявів девіантної поведінки (26%). Водночас встановлено низький рівень охоплення таких важливих напрямів професійного розвитку, як робота з учнями з особливими освітніми потребами (5%), а також жоден із педагогів Тереблеченського ліцею не обирає практичні курси з української мови. Висновок Сторінка 25 Згідно з опитуванням, для підвищення кваліфікації педагоги закладу активно залучаються до різних форм професійного розвитку. Найбільш поширеною є участь в онлайн-курсах – 100%, тренінгах і майстер-класах – 95%, вебінарах – 90%, методичних семінарах – 63%. Водночас менш популярними залишаються конференції – 26%, навчальні поїздки – 16%, форуми, фестивалі – 5%. За результатами вивчення документації встановлено, що в закладі освіти наявний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а відповідне питання розглядалося на засіданнях педагогічної ради. За результатами аналізу встановлено, що педагогічні працівники закладу освіти фактично не беруть участі в інноваційній та дослідницько-експериментальній діяльності, що й підтвердила під час інтерв’ю заступник керівника. Водночас, за її словами, педагогічні працівники ліцею залучаються до інноваційної діяльності в межах закладу освіти, зокрема розробляють нові навчальні програми (з англійської мови на основі модельних програм), створюють власні дидактичні і цифрові матеріали. За свідченням педагогів (форма самоаналізу педагогічних працівників), всі здійснюють проєктну діяльність за власною ініціативою та зацікавлені у такій діяльності. Водночас, згідно з документами, ця робота в ліцеї не має системного характеру. У закладі 72% педагогів постійно отримують підтримку керівництва ліцею в реалізації ініційованих проєктів, 11% – часто, 11% – іноді, 6% – рідко або ніколи. Згідно з документацією, педагогічні працівники закладу освіти не залучалися до експертної діяльності у сфері загальної середньої освіти. За словами заступника директора, один із педагогічних працівників здійснює експертну діяльність, зокрема долучений до розроблення навчальної програми з англійської мови для 5–8 класів на основі модельної навчальної програми НУШ, проте документального підтвердження не виявлено. Отже, педагогічні працівники ліцею забезпечують власний професійний розвиток, самостійно обирають кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності, які відповідають освітній програмі закладу. Водночас педагоги не здійснюють експертну діяльність та не беруть участі в освітніх експериментах чи проєктах. Лише окремі вчителі пройшли підвищення кваліфікації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 3.3. Налагодження співпраці зі учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти За результатами опитування здобувачів освіти встановлено: 71% з них вважають, що їхня думка вислуховується і враховується більшістю вчителів під час проведення навчальних занять, 14% – враховується лише окремими педагогами. Водночас 12% (п’ятеро) учнів вказують на випадки, коли вчителі нав’язували власну думку як єдино правильну, а 2% здобувачів освіти (один респондент) зазначили, що їхня думка не враховується. Отримані результати свідчать про загалом позитивний рівень взаємодії між учителями та здобувачами освіти, однак вказують на необхідність подальшого розвитку культури партнерської взаємодії та врахування думки учнів усіма педагогічними працівниками закладу. Під час спостереження за навчальними заняттями виявлено, що педагогічні працівники переважно формують партнерські взаємини з учнями на засадах взаємоповаги, довіри та співпраці. Усі педагоги проявляли доброзичливість, позитивне і справедливе ставлення, повагу Висновок Сторінка 26 до особистості кожного учня. Під час 90% навчальних занять педагогічні працівники мотивували учнів застосовувати власний життєвий досвід та шукати різні варіанти рішень, заохочували лідерство, свободу, прагнення до самореалізації, вислуховували і сприймали думки учнів, їхні погляди, ставилися до учнів як до рівноправних учасників освітнього процесу, спільно з учнями визначали мету, завдання, проблеми та залучали їх до активного обговорення та розв’язання. Також педагоги загалом (у 87% випадків) формували уміння слухати, поважати думку іншого; учні співпрацювали між собою, активно взаємодіяли на принципах взаємоповаги. У ліцеї не зафіксовано проявів авторитарного стилю спілкування, що свідчить про дотримання педагогічними працівниками принципів педагогіки партнерства та позитивної взаємодії. Отже, за результатами спостереження встановлено, що під час навчальних занять більшість педагогічних працівників використовує форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти та застосовують особистісно орієнтований підхід у роботі. Зокрема простежується повага педагогів до кожної дитини, її потреб, запитів, інтересів та освітніх можливостей. У річному плані роботи закладу передбачено заходи, спрямовані на співпрацю між педагогами та батьками учнів, а саме: батьківські збори, консультації, позаурочні заходи за участю батьків учнів. Згідно опитуванням, 80% батьків стверджують, що отримують зворотний зв’язок від закладу освіти, 10% — такий зворотний зв’язок переважно надається, 8% – іноді та 2% (двоє батьків) відповіли, що ніколи не отримують зворотний зв’язок. Батьки у різний спосіб отримують інформацію про діяльність закладу освіти: на батьківських зборах – 90%, зі спільнот у соціальних мережах – 77%, від класного керівника – 70%, у телефонному режимі – 57%, на веб сайті чи освітній платформі – 26%, електронною поштою – 1%. За результатами опитування педагогів встановлено, що вони активно використовують різноманітні канали комунікації з батьками учнів, поєднуючи традиційні та цифрові форми взаємодії. Найбільш поширеними є спільноти в соціальних мережах і телефонний зв’язок — 95%, батьківські збори – 90%, індивідуальне спілкування – 84%. Значно менша кількість педагогів використовує для комунікації з батьками вебсайт чи освітню платформу (16%), сервіси для відеоконференцій (Zoom, Google Meet тощо) (11%), що свідчить про орієнтацію на оперативну та персоналізовану взаємодію. Ще менше вчителі використовують електронну пошту (5%), водночас зовсім не використовують електронні платформи (Google Classroom, Microsoft Teams). Водночас усі педагоги (100%) зазначили, що для комунікації з учнями використовують спільноти соцмереж (Viber, Telegram, WhatsApp), 94% — спілкуються в телефонному режимі, 61% — через сервіси для відеоконференцій (Zoom, GoogleMeet), 11% — електронною поштою, 6% — через електронні платформи (Google Classroom, Microsoft Teams). Вивчення документації засвідчило, що в річному плані роботи ліцею наявні заходи, спрямовані на співпрацю між педагогами, а саме: консультації, конференції, семінари, тренінги, взаємовідвідування Висновок Сторінка 27 занять. За результатами інтерв’ю з заступником керівника закладу встановлено, що співпраця між педагогами здійснюється через методичні спільноти, засідання педагогічної ради, обмін досвідом, спільне планування освітнього процесу, обговорення освітнього процесу, навчальних досягнень учнів і шляхи їх покращення, командну роботу із впровадження Концепції НУШ. Обмін досвідом та взаємовідвідування уроків здійснюється на засадах професійної співпраці та партнерства. У ліцеї реалізується наставництво. Зокрема, за словами заступника директора, за молодими педагогами закріплюють наставника, проводять консультації, взаємовідвідування уроків та надають методичну підтримку молодого вчителя. Водночас документального підтвердження такої роботи не виявлено.. Згідно з опитуванням майже всі педагоги (95%) стверджують, що в закладі створено всі умови для співпраці, 5% (один респондент) зазначають, що така співпраця є ситуативною. У ліцеї сформовано стійку культуру педагогіки партнерства, що ґрунтується на принципах рівноправного діалогу та взаємодовіри між усіма учасниками освітнього процесу. Отже, у ліцеї сформовано позитивне середовище для співпраці педагогів, налагоджено співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу, педагоги діють на засадах педагогіки партнерства, забезпечують зворотний зв’язок. Більшість учнів ліцею вважає, що їхня думка має значення в освітньому процесі. За спостереженнями, більшість вчителів використовує форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти. Педагоги співпрацюють з батьками учнів на основі конструктивної взаємодії, а більшість батьків задоволена комунікацією. Водночас варто звернути увагу на системність методичної підтримки молодих педагогів. 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності Педагогічні працівники Тереблеченського ліцею недостатньо враховують у своїй діяльності принципи та визначені законом правила академічної доброчесності. За спостереженнями, лише 33% педагогічних працівників зазначали посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, презентацій, відомостей, решта 67% педагогів нехтували цим правилом. Водночас під час опитування всі педагогічні працівники повідомили, що з метою дотримання академічної доброчесності у своїй професійній діяльності посилаються на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, 95% з опитаних — добирають індивідуальні та пропонують різні варіанти завдань для учнів з метою запобігання списуванню, 90% вчителів проводять бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками, 84% підвищують кваліфікацію з відповідної тематики, 16% — оцінюють результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено. Отримані результати свідчать про необхідність посилення системної роботи щодо дотримання та популяризації принципів академічної доброчесності серед усіх учасників освітнього процесу. Під час вивчення документації встановлено, що всі педагогічні працівники пройшли навчання з питань академічної доброчесності та мають відповідні сертифікати. Як повідомили педагоги, для запобігання випадкам порушень Висновок Сторінка 28 академічної доброчесності серед здобувачів освіти вони ознайомлюють учнів з основами авторського права, проводять бесіди щодо дотримання принципів академічної доброчесності та добирають завдання, спрямовані на унеможливлення списування. За спостереженнями, під час 87% навчальних занять педагоги акцентувалу увагу на цінності самостійного виконання завдань, 58% об’єктивно оцінювали результати навчання учнів, стільки ж (58%) пропонували завдання, що запобігають списуванню. Позитивним є те, що випадків ігнорування проблеми списування під час спостереження не зафіксовано. Згідно з опитуванням, всі педагоги (100%) проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, пропонують на уроках завдання, що запобігають списуванню (79% педагогів), приділяють увагу ознайомленню учнів з основами авторського права (68%). Здійснення такої роботи підтверджують результати опитування учнів: 88% учнів зазначають, що з ними проводили заходи, щодо дотримання академічної доброчесності, 7% (троє учнів) — тільки на початку навчального року, водночас 5% (двоє учнів) стверджують, що подібні заходи не проводилися. Отже, під час спостереження за навчальними заняттями встановлено, що не всі педагогічні працівники системно дотримуються вимоги щодо зазначення джерел використаних освітніх матеріалів, зокрема презентацій та інших дидактичних ресурсів, що свідчить про необхідність посилення практичного аспекту дотримання академічної доброчесності в освітньому процесі. Рівні оцінювання: Вимога/правило Рівень освітньої діяльності 3.1. достатній 3.2. вимагає покращення 3.3. достатній 3.4. вимагає покращення За напрямом 3: вимагає покращення За напрямом 4: Управлінські процеси закладу освіти Вимога/правило Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань У Тереблеченському ліцеї розроблено та схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол №2 від 01.09.2025) Стратегію розвитку Тереблеченського ліцею на 2025-2030 рр. Документ затверджено засновником закладу освіти – Тереблеченською сільською радою від 21.12.2025. До цього заклад освіти не мав стратегії розвитку. Стратегія розвитку ліцею на 2025-2030 рр. містить місію, візію, стратегічні цілі, напрями діяльності, очікувані результати, проєкти, за якими буде реалізовуватися стратегія, фінансовий розділ (матеріальнотехнічна складова). Проведено SWOT-аналіз ресурсів, контексту та викликів закладу, водночас не всі з визначених сильних і слабких сторін Висновок Сторінка 29 закладу відповідають особливостям діяльності ліцею. В операційних цілях до кожного напряму визначено чимало завдань поточного характеру. Стратегія містить 10 проєктів з цілями, завданнями, очікуваними результатами, які охоплюють усі напрями діяльності ліцею. Проте план реалізації стратегічних проєктів на 2025-2030 рр. немає конкретних кроків досягнення. Фінансовий розділ матеріальнотехнічної складової містить орієнтовні витрати, терміни реалізації та джерела фінансування. Стратегія розвитку ліцею містить багато загальної, часто повторюваної, надмірної інформації, а також не містить інформації про тип закладу освіти після 2027 року, відповідно не визначено профіль навчання (за умови збереження профільної школи). Як зазначив директор під час інтерв’ю, до розроблення Стратегії, крім нього, долучалася робоча група та лідери учнівського самоврядування. Згідно з опитуванням батьків, 62% не надавали свої пропозиції до жодного документу, 29% подавали пропозиції до стратегії розвитку закладу освіти, 23% — до правил поведінки в закладі освіти, 4% — до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, 24% — до річного плану роботи. Згідно з опитуванням педагогів, більшість з них (84%) долучалася до розроблення Стратегії розвитку закладу освіти. У ліцеї розроблено, схвалено на засіданні педагогічної ради та затверджено директором Річний план роботи Тереблеченського ліцею на 2025/2026 н.р. Документ має значний обсяг (244 сторінки), значну частку якого становить звіт про роботу закладу і результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів за минулий навчальний рік, а також зайва, надмірна інформація загального характеру. План побудований за чотирма напрямами: освітнє середовище, система оцінювання результатів навчання учнів, педагогічна діяльність, управлінські процеси. У плані роботи на 2025/2026 н.р. конкретизовано заходи з реалізації 10 проєктів зазначених у Стратегії розвитку закладу, терміни їх виконання, відповідальних осіб. У плані передбачено проведення моніторингів, анкетувань, фронтальних і класноузагальнювальних перевірок, корекційних заходів, індивідуальну роботу з учнями та педагогічними працівниками тощо. Водночас заходи річного плану щодо проведення ремонтних робіт не збігаються з тими, які визначено у Стратегії розвитку закладу. Зі слів директора, серед заходів, спрямованих на реалізацію Стратегії, у річному плані роботи передбачено озеленення коридорів, висадження дерев, кущів та квітів, ремонт сходових клітин. В інтерв’ю представники учнівського самоврядування зазначили, що залучалися до розроблення річного плану роботи. Зокрема, зверталися з пропозиціями виховних та культурно-масових заходів. У 2025/2026 н.р. лідери учнівського самоврядування надавали пропозиції щодо факультативів, курсів за вибором, пропозиції щодо озеленення закладу, облаштування куточків відпочинку. Представники учнівського самоврядування беруть участь в організації та проведенні профілактичних заходів, зокрема проводять бесіди з учнями молодших класів, допомагають педагогам в організації анкетування та долучаються до перегляду й обговорення відеоматеріалів, спрямованих на попередження булінгу. Висновок Сторінка 30 За свідченнями педагогів, переважна більшість з них (84%) брала участь у розробленні річного плану роботи ліцею, антибулінгової програми, процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти, освітньої програми ліцею та положення про академічну доброчесність. План роботи ліцею містить звіт роботи за минулий навчальний рік. Звіт має переважно описовий характер і не містить достатнього аналітичного узагальнення результатів діяльності закладу за попередній навчальний рік: відсутній ґрунтовний аналіз досягнутих результатів, проблемних питань і викликів, не наведено порівняння показників діяльності з попередніми роками, а також не простежується взаємозв’язок між результатами освітніх та управлінських процесів і ухваленими управлінськими рішеннями. Упродовж 2025/2026 навчального року до річного плану роботи закладу освіти зміни та доповнення не вносилися, а також відсутні відмітки про виконання запланованих заходів, що ускладнює моніторинг реалізації плану та оцінювання результативності запланованої діяльності. Водночас відсутність коригування плану протягом навчального року може свідчити про недостатнє використання механізмів оперативного управління та реагування на актуальні потреби й виклики, що виникають у процесі діяльності закладу освіти. На початку нового навчального року на засіданні педагогічної ради розглядають питання аналізу роботи за попередній навчальний рік, визначають основні завдання на наступний, а також схвалюють освітню програму ліцею. Проте на розгляд педагогічної ради не виносять питання виконання освітньої програми, правила внутрішнього розпорядку. Щороку на засіданні педагогічної ради здійснюється переведення учнів на наступний рік навчання та їх відрахування, відзначення і заохочення учнів та вчителів, визнання результатів підвищення кваліфікації, затвердження річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо. Встановлено, що окремі питання, включені до порядку денного засідань педагогічної ради, мають організаційно-розпорядчий характер, не потребують схвалення педагогічною радою та можуть бути вирішені наказом керівника закладу освіти. Це свідчить про необхідність більш чіткого розмежування повноважень колегіального органу управління та керівника закладу під час планування роботи педагогічної ради. Всі педагоги (100%) засвідчили, що педагогічна рада функціонує системно та ефективно, розглядає актуальні питання діяльності закладу освіти. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Тереблеченського ліцею розроблено та схвалено на засіданні педагогічної ради ліцею 01.09.2025 (протокол №2) та введено в дію наказом директора. Зазначений документ не узгоджений ні з Стратегією розвитку закладу освіти, ні з річним планом роботи на поточний навчальний рік. Зміст Положення не відповідає структурі внутрішньої системи забезпечення якості освіти, визначеній наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 (зі змінами) та рекомендаціями Державної служби якості освіти України «Абетка для директора». Положення цього документа містять мету, завдання, напрями і критерії оцінювання освітніх та управлінських процесів, методи збору Висновок Сторінка 31 інформації, загалом визначено інструменти, проте не деталізовано їх зміст. Крім того, визначено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, педагогічної діяльності педагогів (за професійним стандартом вчителя закладу загальної середньої освіти). Положення визначає періодичність проведення лише комплексного самооцінювання і лише до 2026 року. Документ містить розділ «Розподіл повноважень у системі внутрішнього забезпечення якості освіти», згідно з яким за розбудову і функціонування цієї системи відповідають заступники директора. Наведена в Положенні таблиця «Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти» у частині про періодичність проведення оцінювання, відповідальних за проведення процедур, інструменти, форми узагальнення та управлінські рішення не містить жодної інформації. Під час інтерв’ю директор зазначив, що до проведення самооцінювання якості освітньої діяльності ліцею залучаються педагогічні працівники, члени організаційного комітету та працівники психологічної служби закладу. За словами заступника директора, у закладі функціонує система оцінювання якості педагогічної діяльності, яка реалізується через механізми внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема самооцінювання, а також атестацію педагогічних працівників. У Тереблеченському ліцеї з 2023-2024 рр. відсутні накази та інші розпорядчі документи, які б засвідчили управлінські рішення про проведення самооцінювання, відповідно до схваленого у закладі освіти Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Зі слів директора, він щороку звітує перед громадою, проте протоколів зборів трудового колективу немає. Інформація про звіт керівника не висвітлена на сайті закладу. У 2024/2025 н.р. було проведено комплексне самооцінювання, проте його результати (згідно з аналізом роботи закладу в 2024/2025 н.р., наведеним в річному плані роботи на цей рік) засвідчують неузгодженість зі змістом Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Тереблеченського ліцею: опис напряму «Освітнє середовище» не містить результатів опитування учасників освітнього процесу, опис напрямів «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» та «Управлінські процеси закладу освіти» не відповідають критеріям, методам збору, інструментам Положення. Відсутні рівні оцінювання. Водночас на засіданні педагогічної ради розглядали питання про результати самооцінювання лише за напрямом «Освітнє середовище», ухвалено управлінські рішення, спрямовані на його покращення. До проведення самооцінювання залучалися адміністрація закладу та педагогічні працівники. У Стратегії розвитку та річному плані роботи Тереблеченського ліцею передбачено заходи щодо розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти. У Стратегії розвитку удосконалення матеріально-технічного забезпечення визначено одним із стратегічних напрямів діяльності закладу і визначено конкретні заходи на кожен рік, зокрема й на 2026, проте вони відсутні в річному плані роботи на 2025/2026 н.р. Отже, Стратегія розвитку ліцею та річний план не синхронізовані. Висновок Сторінка 32 Згідно з документацією, керівництво ліцею зверталося з письмовими клопотаннями до засновника та громадських організації щодо покращення матеріально-технічного забезпечення, зокрема щодо заміни огорожі, дозволу на чистку та вирубку дерев, на поточні ремонти, кулери для води, медикаменти, виділення автобуса, виділення коштів для харчоблоку, придбання канцтоварів тощо. Проте немає клопотань щодо сприяння у виділенні коштів на укриття. Зі слів директора ліцею, для покращення матеріально-технічної бази закладу освіти керівник здійснює заходи, спрямовані на облаштування навчальних кабінетів (участь у проєктах), оновлення меблів та обладнання у їдальні, закупівлю відповідного обладнання. Отже, у Тереблеченському ліцеї наявні Стратегія розвитку, річний план роботи, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Водночас всі ці документи між собою не синхронізовані на рівні конкретних завдань і заходів. 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм За словами практичного психолога, здобувачі освіти ліцею у разі потреби звертаються до психологічної служби закладу освіти з питань міжособистісних взаємин з однокласниками, зниження мотивації до навчання, безпечної поведінки в мережі Інтернет, а також професійного самовизначення та вибору майбутньої професії. Серед заходів реагування практичний психолог проводить консультації для учасників освітнього процесу, застосовує методи врегулювання конфліктів між учнями, співпрацює з класними керівниками, адміністрацією щодо питань дотримання правил поведінки в ліцеї, бере участь у створенні правил класу та шкільної спільноти. За свідченнями переважної більшості педагогів (95%), керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотний зв’язок щодо їхньої праці, самі педагоги можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не збігається з позицією керівництва. Як засвідчили майже всі батьки (96%), їхні діти не відчувають упередженого ставлення з боку керівництва ліцею. Переважна більшість батьків (92%) засвідчила, що з їхніми дітьми не траплялися випадки образливої поведінки, приниження з боку вчителів та/або інших працівників ліцею. 97% батьків заперечили випадки фізичного насильства та психологічний тиск з боку вчителів, інших працівників ліцею та керівництва. Як зазначили здобувачі освіти, 38% з них йдуть до ліцею з радістю та в піднесеному настрої, стільки ж — здебільшого охоче, 19% — здебільшого неохоче, а 5% не мають бажання відвідувати заклад освіти. Серед учнів, які неохоче відвідують ліцей, переважна більшість пов’язує це з необхідністю рано прокидатися (90%), наявністю днів із підвищеним навчальним навантаженням через складні предмети (70%), великою кількістю уроків протягом дня (8 і більше) (50%), а також значною відстанню від дому до закладу освіти (40%). Водночас 60% здобувачів освіти зазначили, що почуваються у закладі освіти комфортно, а 36% — переважно безпечно та психологічно комфортно. Результати опитування свідчать, що переважна більшість здобувачів освіти позитивно ставиться до відвідування ліцею та почувається у ньому комфортно і безпечно. Це дає підстави стверджувати, що в закладі створено загалом сприятливе психологічне середовище та Висновок Сторінка 33 забезпечується належний рівень підтримки учасників освітнього процесу. Водночас окремі відповіді учнів вказують на необхідність подальшої роботи щодо оптимізації навчального навантаження та підвищення рівня психологічного комфорту всіх здобувачів освіти. Керівництво ліцею реагує на звернення громадян, зокрема директор проводить особистий прийом, ведеться журнал реєстрації звернень громадян. За словами директора та його заступника, у ліцеї щорічно проводять загальні збори батьків, батьківські збори у класах, години спілкування, індивідуальні консультації з педагогами та адміністрацією, наради при засновнику. Події ліцею висвітлюються в соціальних мережах (Facebook) та на офіційному сайті закладу. Актуальна інформація для учнів, батьків і педагогів розміщується на стендах у приміщеннях закладу. У заходах беруть участь представники місцевої влади. Налагоджено тісну співпрацю з Тереблеченською сільською радою. Як зазначили батьки під час опитування, вони в переважній більшості мають можливість поспілкуватися з керівництвом закладу освіти та досягти взаєморозуміння (82% опитаних), переважно так – 13%. Переважна більшість з них (83%) звертається усно, 32% — через спільноти у соціальних мережах, 8% батьків звертаються письмово, 9% батьків не комунікують у жодний спосіб. 53% здобувачів освіти вважають, що керівництво відкрите до спілкування, 29% – переважно так, 14% — переважно ні. 90% педагогів зазначили, що керівництво ліцею загалом доступне та відкрите до спілкування . Усі звернення громадян зареєстровані в журналі та вчасно розглянуті, про що свідчать відповідні записи. У журналі результати розгляду звернень здебільшого фіксуються у формі коротких записів («надано роз’яснення», «організовано допомогу») з посиланням на конкретні управлінські документи (накази, доручення тощо). Як зазначив директор під час інтерв’ю, він та його заступники проводять особисті прийоми громадян. Усі заяви, пропозиції та скарги розглядаються адміністрацією закладу. Практичний психолог і соціальний педагог надають консультації, проводять індивідуальні та групові зустрічі у разі потреби. Адміністрація, у разі виявлення проблемних ситуацій, оперативно ухвалює управлінські рішення для їх вирішення. На думку 61% батьків, у ліцеї загалом враховують думку батьків під час ухвалення важливих управлінських рішень, 26% вважають, що частково враховують, 8% переважно не враховує, 6% – не враховує. 64% здобувачі освіти зазначили, що керівництво ліцею реагує на їхні звернення (скарги чи пропозиції), 21% зазначили, що звернення приймаються, однак лише деякі з них розглядаються. Переважна більшість педагогів (90%) підтвердила якісну співпрацю між керівництвом та вчителями, наявність зворотного зв’язку щодо їхньої праці. Тереблеченський ліцей має власний сайт, на якому розміщено не всю інформацію, визначену вимогами статті 30 Закону України «Про освіту»: відсутня інформація про структуру та органи управління закладом, звіти керівника та результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів, кошториси та фінансова звітність. У ліцеї Висновок Сторінка 34 наявні стенди для учнів, батьків та педагогів з довідковою інформацією про діяльність закладу. За словами керівника ліцею, для оприлюднення інформації про діяльність закладу освіти використовується офіційний сайт, на якому розміщуються новини, оголошення, звіти та документи закладу, щорічний звіт, інформаційні стенди. Інформація на всіх ресурсах оновлюється систематично. За свідченнями батьків, переважна більшість з них інформацію про діяльність закладу отримує під час батьківських зборів (90% опитаних), 77% — через спільноти в соціальних мережах, 70% — від класного керівника, 57% — у телефонному режимі. Отже, керівництво ліцею сприяє позитивній психологічній атмосфері в закладі освіти. У закладі забезпечено належний рівень комунікації між адміністрацією та учасниками освітнього процесу. Керівництво ліцею є відкритим до звернень, своєчасно реагує на запити та враховує думку батьків під час ухвалення управлінських рішень. Водночас закладу доцільно здійснити змістове наповнення офіційного вебсайту у відповідність до вимог статті 30 Закону України «Про освіту», забезпечити повноту та актуальність оприлюдненої інформації. 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників У закладі освіти укомплектовано кадровий склад, наявна вакансія лише вчителя англійської мови. У ліцеї відсутні педагогічні працівники, що мають науковий ступінь, вчене звання або почесні звання «народний» чи «заслужений». У Тереблеченському ліцеї педагоги не залучені до наукової, навчальнодослідницької або експериментальної діяльності. Серед матеріалів особових справ відсутні документи, що підтверджують участь вчителів у підготовці учнів до IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад, участі в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. У Тереблеченському ліцеї лише один педагог не має відповідної освіти для викладання предмета, , водночас пройшов курси підвищення кваліфікації. За словами директора ліцею, залежно від наявності фінансових ресурсів, у закладі здійснюється преміювання педагогічних працівників за участь у конкурсах, олімпіадах, а також за організацію та проведення позакласних заходів. Підвищенню якості освітньої діяльності сприяє позачергова атестація. Також педагогів відзначають подяками та дипломами під час урочистих лінійок. За свідченнями педагогів, переважна більшість з них (74%) отримує грамоти, подяки як моральне заохочення, 42% — премії, 63% — участь у конференціях, семінарах тощо. У ліцеї загалом створено умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації, сертифікації. Атестаційна комісія щороку ухвалює рішення про присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань, що засвідчують, зокрема й накази про результати атестації. Педагогічна рада систематично розглядає питання визнання результатів підвищення кваліфікації, схвалює річний плани підвищення кваліфікації. Серед працівників ліцею немає жодного сертифікованого вчителя. Згідно з інтерв’ю директора та його заступника, у ліцеї створено умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, зокрема надається можливість брати участь у курсах підвищення кваліфікації та Висновок Сторінка 35 методичних об’єднаннях, забезпечено свободу вибору форм, видів та суб’єктів підвищення кваліфікації, здійснюється оплата за кошти з місцевого бюджету. Результати анкетування педагогів засвідчують, що з метою підвищення професійної майстерності 95% з них брали участь у тренінгах та майстер-класах, 100% – в онлайн-курсах, 90% – у вебінарах, 63% – у методичних семінарах, 27% – у конференціях. У закладі підтримується обмін досвідом роботи, самоосвіта педагогів. 95% педагогів зазначили, що в ліцеї створено умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. Отже, Тереблеченський ліцей загалом забезпечений педагогічними кадрами та створює умови для професійного розвитку педагогічних працівників через підвищення кваліфікації, атестацію, участь у методичних заходах та обмін професійним досвідом. У закладі функціонує система морального та матеріального стимулювання педагогів залежно від результатів їхньої діяльності та наявних фінансових ресурсів. Проте педагоги закладу не залучені до науково-дослідницької та експериментальної діяльності, серед працівників відсутні сертифіковані вчителі. Отже, є необхідність активізації роботи щодо розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, їхньої участі у фахових конкурсах, сертифікації, дослідницькій та інноваційній діяльності. 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму , прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою На думку переважної більшості батьків (90%), у ліцеї практично не порушуються права учасників освітнього процесу, лише 8% зазначили, що інколи порушуються, але вирішуються, 1% – інколи порушуються, 1% – систематично порушуються. Під час опитування 67% учнів зазначили, що їхні права у ліцеї дотримано, 31% – переважно дотримано, 2% – переважно ні. 90% педагогів зазначили, що їхні права у закладі дотримано. 61% батьків ліцею підтвердили, що у ліцеї під час ухвалення важливих управлінських рішень їхня думка враховується, 26% – частково враховується, 8% – переважно не враховується, 5% – не враховується. За свідченнями учнів, думка 17% враховувалася під час визначення профілю навчання, 33% – під час вибору факультативів та курсів за вибором, 60% — щодо оформлення та дизайну приміщення ліцею, 21% — проведення дозвілля, 5% — режиму роботи, 7% – вибору гуртків. На думку переважної більшості педагогів (84%), керівництво враховує надані ними пропозиції щодо підвищення якості освітньої діяльності. Під час інтерв’ю керівник зазначив, що в ліцеї діє орган учнівського самоврядування «Лідер». Представники учнівського самоврядування розповіли, що беруть участь в обговоренні питань, пов’язаних з облаштуванням освітнього простору ліцею та благоустрою його території. Зокрема, учні вносили пропозиції щодо озеленення закладу та брали участь у висадженні туй. Крім того, учнівство долучається до планування та організації культурно-масових заходів у ліцеї. Учні беруть активну участь у реалізації екологічних та благодійних ініціатив, зокрема у проєктах із сортування відходів, збору використаних батарейок, а також у волонтерській діяльності на підтримку Висновок Сторінка 36 військовослужбовців. Серед таких заходів – виготовлення маскувальних сіток та окопних свічок, збір пластикових кришечок для виготовлення протезів, теплих речей, продуктів харчування, консервацій та інших необхідних речей для захисників України, підготовка листів-подяк для військовослужбовців, проведення благодійних ярмарків. Наведені факти свідчать про залучення учнівського самоврядування до вирішення окремих питань життєдіяльності ліцею та участь здобувачів освіти в соціальних, екологічних і благодійних ініціативах. У документації (журнали реєстрації вхідних, вихідних) відсутні листи та інші документи із пропозиціями щодо участі в культурних, спортивних, екологічних проєктах, заходах тощо. Протоколи засідань педагогічної ради, накази з основної діяльності не містять рішень щодо участі в культурних, спортивних, екологічних проєктах, заходах тощо. Ліцей не має угод з іншими установами та організаціями щодо співпраці. Водночас заклад успішно реалізував громадський проєкт, завдяки якому майстерню обладнано швейними машинками для проведення уроків трудового навчання та гурткової роботи. Під час інтерв’ю заступник директора зазначила, що заклад освіти бере активну участь у реалізації культурних, спортивних, екологічних та соціально-громадянських проєктів і заходів. Зокрема, у закладі проводяться заходи із сортування сміття та збирання використаних батарейок, учні беруть участь у спортивних змаганнях «Пліч-о-пліч», змаганнях з футболу та волейболу, всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») (І та ІІІ місця), а також у футбольних змаганнях Глибоцької територіальної громади (IV місце). Значна увага приділяється волонтерській діяльності та підтримці військовослужбовців: плетінню маскувальних сіток, виготовленню окопних свічок, збиранню пластикових кришечок для виготовлення протезів, теплого одягу, консервації та смаколиків для захисників, написанню листів-подяк для Збройних Сил України, а також проведенню благодійних ярмарків. Згідно з опитуванням учнів, загалом більше половини (57%) постійно залучено до ініціатив, які організовуються в класі, лише 21% — до ініціатив на рівні ліцею, 10% — до ініціатив на рівні Тереблеченської громади. Переважна більшість здобувачів освіти (93%) зазначила, що в закладі освіти організовують екскурсії, більшість (69%) — спортивні свята, відвідування театрів, музеїв, кінотеатрів, спільні виїзди на природу, 55% – майстер-класи. Згідно з опитуванням, практично усі педагоги (90%) підтвердили, що керівництво підтримує ініціативи педагогічних працівників щодо розвитку закладу і місцевої громади. Згідно з рішенням педагогічної ради у 2025/2026 н.р. у ліцеї було впроваджено двозмінне навчання, оскільки місць в укритті не вистачає для організації однозмінного навчання. Проте фактично заклад навчається в одну зміну. Тривалість навчальних занять і перерв між ними організовано відповідно до вимог нормативно-правових актів та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Висновок Сторінка 37 Згідно з опитуванням батьків, 72% задоволені тим, як організовано освітній процес у ліцеї, 27% – переважно задоволені, 1% – переважно незадоволені. Під час аналізу розкладу навчальних занять встановлено, що при його складанні не повною мірою забезпечено раціональне чергування навчального навантаження протягом дня та навчального тижня з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Зокрема, у розкладі окремих класів переважає розміщення навчальних предметів, що потребують значного мисленнєвого навантаження, на початку або впродовж одного навчального дня без належного чергування з рештою предметів. Серед учнів майже 57% загалом задоволені тим, як складено розклад занять, 36% переважно задоволені, 7% переважно не задоволені. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та річного навчального плану закладу освіти. В окремих класах не здійснюється поділ на групи під час проведення уроків інформатики, що суперечить вимогам законодавства. Кількість навчальних занять в 10-11 класах перевищує тижневе гранично допустиме навчальне навантаження учнів. Індивідуальні заняття, факультативи проводяться після завершення навчальних занять. В інтерв’ю заступник директора зазначила, що при складанні розкладу уроків керується нормами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, навчальним планом, наказами Міністерства освіти і науки України про порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів, а також враховує побажання вчителів та учнів. На засіданні педагогічної ради ухвалювалося рішення щодо визначення вибірково-обов’язкових навчальних предметів та інтегрованих курсів, предметів (курсів за вибором, факультативів, індивідуальних навчальних занять) варіативної складової навчального плану під час розгляду освітньої програми. За словами представників учнівського самоврядування, їхню думку щодо вибору факультативів, курсів за вибором враховували. Згідно з опитуванням, думка третини (33%) учнів враховувалася під час визначення курсів за вибором, 17% учнів — під час визначення тематики гуртків, 17% – визначення профілю навчання. Серед батьків лише думка 12% враховувалася під час визначення курсів за вибором, ще менше (9%) — під час визначення вибірковообов’язкових навчальних предметів та інтегрованих курсів, 21% брали участь у визначенні профілю навчання. Тереблеченський ліцей навчається за очною формою навчання, за потреби (у разі надзвичайних ситуацій) переходить на навчання з використанням технологій дистанційного навчання. За словами заступника директора, у закладі використовують різноманітні форми організації освітнього процесу: квести в межах предметних тижнів, екскурсії, зокрема до чернівецьких університетів, медичного музею, театру ляльок тощо, організовують факультативи, проводять олімпіади. Під час інтерв’ю представники учнівського самоврядування підтвердили застосування різних форм організації освітнього процесу. Висновок Сторінка 38 У ліцеї на засіданні педагогічної ради ухвалено рішення про впровадження електронних журналів та щоденників в освітній процес. Водночас під час аудиту встановлено, що у 2025/2026 навчальному році педагогічні працівники продовжують вести паперові класні журнали. У Тереблеченському ліцеї індивідуальна освітня траєкторія реалізується через індивідуальні заняття для обдарованих дітей та учнів, що потребують додаткової педагогічної підтримки, наявні відповідні накази про роботу з обдарованими дітьми. У ліцеї відсутні учні, що навчаються за індивідуальною формою навчання, а також учні з особливими освітніми потребами. Згідно з опитуванням, для забезпечення реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів переважна більшість педагогів (95%) надає індивідуальні консультації, 79% готують до олімпіад, конкурсів, турнірів, 90% розробляють різнорівневі завдання (що суперечить спостереженням за навчальними заняттями), 74% проводять індивідуальні заняття. Отже, у Тереблеченському ліцеї створено умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу – їхня думка загалом враховується під час ухвалення управлінських рішень, працює громадське самоврядування, зокрема учнівське, учні активні в громадській діяльності. Водночас відсутня практика врахування думки учнів та батьків під час вибору курсів варіативної складової, профільного навчання. Ліцей не дотримується безпекових умов і організовує навчання учнів в одну зміну за відсутності достатнього укриття. 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності У Тереблеченському ліцеї розроблено і схвалено на засіданні педагогічної ради Положення про академічну доброчесність. Положення містить механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності. Водночас документ передбачає створення окремої комісії з академічної доброчесності, повноваження якої, згідно із частиною восьмою статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту», має здійснювати педагогічна рада закладу. У річному плані роботи зазначено заходи спрямовані на реалізацію політики академічної доброчесності учасників освітнього процесу. Усі педагогічні працівники пройшли курси з питань забезпечення академічної доброчесності. Заступник директора ліцею зазначила, що в закладі проводяться заходи щодо формування академічної доброчесності учасників освітнього процесу, зокрема, крім Положення про академічну доброчесність, розроблено Кодекс про академічну доброчесність, ознайомлено з ним здобувачів освіти, батьків та педагогів. Проведено бесіди, анкетування. Розроблено і реалізується План заходів з організації педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності, цю інформацію оприлюднено у різний спосіб. Учителі пройшли онлайн-курси. Питання розглядалося на засіданнях професійних спільнот, педрадах. Згідно з опитуванням, 69% учнів зазначили, що у ліцеї регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності Висновок Сторінка 39 (щодо неприпустимості списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації), 24% — так, але не регулярно, 5% — лише на початку навчального року. Згідно з опитуванням педагогів, з метою дотримання академічної доброчесності у своїй професійній діяльності усі педагоги посилаються на джерела інформації, переважна більшість, у разі використання, добирає індивідуальні та пропонують різні варіанти завдань для учнів з метою запобігання списуванню (95%), підвищують кваліфікацію з відповідної тематики (84%), педагогів проводять бесіди відповідної тематики (90%), водночас лише 16% оцінюють результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено тільки. Проте, за спостереженнями експертів, лише під час третини навчальних занять (33%) педагоги дотримувались правил цитування. Отже, у закладі здійснюється робота щодо дотримання принципів академічної доброчесності педагогічними працівниками. Водночас потребує посилення робота щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого оцінювання результатів навчання учнів і системного впровадження заходів з формування культури академічної доброчесності. Згідно з опитуванням учнів, педагоги закладу обирають різні форми інформування здобувачів освіти про негативне ставлення до корупції: більшість педагогів (74%) надає перевагу навчальним заняттям, бесідам (55%), менше половини — позаурочним заходам (52%), бесідам із запрошенням гостей (10%). Водночас, за свідченнями 5% учнів, педагоги їх не інформують з цього питання. За свідченнями всіх педагогів, у ліцеї проводяться інформаційні заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції. Рівні оцінювання: Вимога/правило Рівень освітньої діяльності 4.1. вимагає покращення 4.2. достатній 4.3. достатній 4.4. вимагає покращення 4.5. вимагає покращення За напрямом 4: вимагає покращення Оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти: У Тереблеченському ліцеї №1 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ліцею розроблено, схвалено на засіданні педагогічної ради ( від 01.09.2025 протокол №2) та введено в дію наказом директора. Положення цього документа містять мету, завдання, напрями і критерії оцінювання освітніх та управлінських процесів, методи збору інформації, загалом визначено інструменти, проте не деталізовано їх зміст. Крім того, визначено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, педагогічної діяльності педагогів (за професійним стандартом вчителя закладу загальної середньої освіти). Положення визначає періодичність проведення лише комплексного самооцінювання і лише до 2026 року. Документ містить розділ «Розподіл повноважень у системі внутрішнього забезпечення якості освіти», згідно з яким за розбудову і функціонування цієї системи відповідають заступники директора. Наведена в Положенні таблиця «Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти» у частині про періодичність проведення оцінювання, відповідальних за проведення процедур, інструменти, форми узагальнення та Висновок Сторінка 40 управлінські рішення не містить жодної інформації. Зазначений документ не узгоджений ані зі Стратегією розвитку закладу освіти, ані з річним планом роботи на поточний навчальний рік. Зміст Положення не відповідає структурі внутрішньої системи забезпечення якості освіти, визначеної наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 (зі змінами) та рекомендаціями Державної служби якості освіти України «Абетка для директора». У 2024/2025 н.р. було проведено комплексне самооцінювання роботи закладу, проте його результати (згідно з аналізом роботи закладу в 2024/2025.н.р.) засвідчують неузгодженість зі змістом Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Тереблеченського ліцею: опис напряму «Освітнє середовище» не містить результатів опитування учасників освітнього процесу, опис напрямів «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» та «Управлінські процеси закладу освіти» не відповідають критеріям, методам збору, інструментам Положення. Відсутні рівні оцінювання. Отже, у закладі не впроваджена внутрішня система забезпечення якості освіти, а документ, який регламентує її функціонування – Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Тереблеченського ліцею №1 – потребує суттєвого вдосконалення. Голова експертної групи заступник начальника відділу інституційного аудиту та позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області Інна ЧЕРКЕЗ 29.06.2026

10:12 03.07.2026

«Контінентал» Фармерз груп

Агрокомпанія Контінентал Фармерз Груп продовжує підтримувати громади своєю присутністю.

10:02 03.07.2026

Як запобігти тепловому стресу

Спека на робочому місці: За прогнозами синоптиків, найближчими днями в Україні утримається спекотна погода. Високі температури можуть негативно впливати на здоров’я та працездатність працівників, особливо тих, хто працює просто неба, у приміщеннях із недостатньою вентиляцією, поблизу джерел тепла або виконує важку фізичну роботу. Спека на робочому місці - це не лише дискомфорт. У таких умовах людина швидше втомлюється, втрачає концентрацію уваги, повільніше реагує на небезпеку, що підвищує ризик помилок, аварійних ситуацій та виробничого травматизму. Державна служба України з питань праці нагадує: роботодавцю важливо своєчасно враховувати ризики, пов’язані з високими температурами, та вживати необхідних заходів для збереження життя і здоров’я працівників.

11:16 26.06.2026

ДСНС НАГОЛОШУЄ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПЕРІОД

Що суворо заборонено в цей період

10:32 24.06.2026

Безпека під час збору врожаю

Літо – напружена пора як для хліборобів, так і для співробітників Служби порятунку. Від того, як буде вирощений і збережений урожай, безпосередньо залежить добробут громадян. Уберегти хліб від пожеж – завдання для всіх громадян. Загрозливу обстановку для нового врожаю створюють спекотна погода, сухі хліба, несправний стан деяких хлібозбиральних агрегатів, а також людська недбалість та безвідповідальність. Тому у цей напружений період, аграріям, рятувальникам та усім громадянам необхідно об’єднати зусилля, аби не допустити вогонь на полях та у місця зберігання врожаю, забезпечити населення хлібом та до зернини зберегти вирощене. У період збирання врожаю категорично забороняється: - палити біля хлібних масивів; - розкладати багаття на полях та поблизу них; - спалювати стерню, післяжнивні залишки; - полювати неподалік ланів; - допускати проїзд чи стоянку техніки, окрім спеціально обладнаної, ближче, ніж за 100 метрів від хлібних масивів; - встановлювати туристичні намети ближче 100 метрів від поля; - під час жнив ходити по перекритим тимчасовим дорогам та стежкам. Випалювання стерні, сухої трави, поживних залишків соломи на полях може призвести до пожеж на сусідніх полях, на територіях приватних домоволодінь, лісопосадках, відключень повітряних ліній електропередачі надвисокої напруги. Це завдає державі великі матеріальні та економічні збитки. Дим, який виникає внаслідок горіння та тління, потрапляє до населених пунктів, що викликає алергічні захворювання, завдає шкоду навколишньому середовищу. Під час жнив не ходіть по перекритим тимчасовим дорогам та стежкам. Дорослі повинні подбати, щоб діти не бавилися з вогнем поблизу хлібних масивів. Керівникам агропідприємств необхідно вжити заходів щодо недопущення випалювання стерні та післяжнивних залишків, яке може призвести як до займання ще нескошених полів, так і розташованих поруч лісових масивів. Дотримання правил пожежної безпеки під час збирання врожаю – обов’язок кожного громадянина. У всіх випадках виникнення пожежі треба негайно повідомити до Служби порятунку «101». До приїзду пожежних-рятувальників необхідно гасити вогонь наявними силами та первинними засобами пожежогасіння.

10:09 24.06.2026

ДСНС закликає дотримуватися правил відпочинку поблизу водойм

Зважаючи на кількість надзвичайних подій біля водойм з початку купального сезону, Державна служба України з надзвичайних ситуацій застерігає: для того, щоб уникнути трагедії під час відпочинку, необхідно завжди дотримуватися елементарних правил безпеки! Зокрема: •    пам'ятайте - відпочивати та купатися можна лише на спеціально обладнаних пляжах; •    ніколи не пірнайте в незнайомих місцях; •    не лишайте дітей без нагляду біля води та не дозволяйте їм самостійно відвідувати місцеві ставки та річки; •    не запливайте далеко. Ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо ви не впевнені у своїх силах; •    не заходьте у воду в стані алкогольного сп'яніння; •    не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас; •    температура води повинна бути не нижче +17 °С; •    плавайте у воді не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3 - 5 хвилин.

10:08 24.06.2026

ПРИЙМАННЯ ЗАПИТІВ ТА НАДАННЯ ІНФОРМАЦІ

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  від 09.05.11 запити на інформацію можуть подаватись на вибір запитувача в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою). Запит може бути індивідуальним  або колективним. Письмовий запит подається в довільній формі. Приймання запитів та надання доступу до публічної інформації в Чернівецькій окружній прокуратурі проводиться у спеціально відведеному місці –  кабінеті № 1,  який знаходиться на 1 поверсі приміщення прокуратури по вул. Конституційна 69 у м. Чернівці. Прийом запитувачів інформації та надання інформації проводиться прокурором прокуратури у робочі дні з 10:00 год. до 13:00 год. та з 15:00 до 17:00 год. Запити на інформацію також подаються на: - адресу електронної пошти: public_chrn@chrn.gp.gov.ua - тел/факс: (0372) 52-67-87 Запит на інформацію має містити (стаття 19 Закону): 1) ім’я ( найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмові формі. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію розроблено відповідні форми запитів, які можна отримати у кабінеті «Доступу до публічної інформації» та на даному веб-сайті. У разі, якщо з поважних причин особа не може подати письмовий запит, їй буде надана допомога в оформленні запиту головним спеціалістом відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів, який обов’язково зазначає в запиті своє ім’я та  контактний телефон. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень  і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  розпорядник  інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо  він  не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством  володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком; якщо не дотримано вимог  до запиту на інформацію, передбачених статтею 19 цього Закону. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації У відповідності  до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

10:50 18.06.2026

Поіменне голосування депутатів Тереблеченської сільської ради XLІХ-ої позачергової сесії

https://rada.info/upload/users_files/04418423/30a97d08e3279b75e4df8c4d07b3dd78.pdf

12:35 16.06.2026

Понад 400 тис грн заборгованості з орендної плати за землю

Прокуратурою заявлено позов про повернення громаді понад 400 тис грн заборгованості з орендної плати за землю      Герцаївським відділом Чернівецької окружної прокуратури за результатами вивчення стану законності у сфері землекористування на території повноважень  Тереблеченської територіальної громади  встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю  набуло права власності на  об’єкти нерухомого майна, які раніше належали іншому сільськогосподарському товариству. Попереднім власником було укладено із сільською радою договір оренди землі для обслуговування об’єктів нерухомого майна. Відповідно до законодавства, після переходу права власності на об’єкт нерухомості орендарем земельної ділянки стає новий власник. Товариством систематично не виконувались обов’язки щодо сплати орендної плати за землю. Чернівецькою окружною прокуратурою в інтересах Тереблеченської сільської ради  заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування землею на суму понад   400 тис грн. Суд відкрив провадження у справі.

12:30 15.06.2026

Чернівецька обласна служба зайнятості інформує

розпочала організацію суспільно корисних робіт у громадах області. Це можливість долучитися до справ, які сьогодні мають важливе значення для підтримки держави, військових та місцевих громад.

10:32 15.06.2026